Ухвала суду № 38414819, 22.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 квітня 2014 року м. Київ В/800/1677/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Рибченко А.О., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014

у справі № 2а/1570/4252/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гут» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ щодо складання висновків, викладених в акті перевірки про визнання нікчемними угод, укладених Товариством з контрагентами, а також, щодо незнаходження за місцем реєстрації. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ щодо складання акта перевірки № 593/22-1/36675024 від 08.04.2011 про неможливість проведення документальної перевірки позивача відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014 зазначені судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014, в якій просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано постанову Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 у справі № 1570/6322/2012.

Розглянувши заяву про перегляд ухвади суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 17.02.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, дійшов висновку про фактичне проведення податковим органом позапланової невиїзної перевірки платника та про відображення в акті, складеному за наслідками цієї перевірки, фактів та обставин, які не ґрунтуються на даних первинних документів.

Водночас предметом розгляду у справі № 1570/6322/2012 (на рішення в якій посилається заявник як на приклад неоднакового правозастосування) стали дії податкового органу з проведення планової виїзної документальної перевірки та висновки цієї перевірки.

З огляду на різний порядок, процедуру та порядок допуску посадових осіб податкового органу до проведення виїзної та невиїзної перевірки аналіз наведених рішень касаційного суду не дає підстав вважати, що спірні правовідносини у названих рішеннях є подібними.

А вітдтак відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області у допуску справи № 2а/1570/4252/2011 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва А.О. Р ибченко О.І. Степашко Є.А. Усенко