Рішення № 38414022, 25.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2427/14 25.04.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"простягнення 19819 грн. 08 коп.Представники: від позивача: Пилипенко Я.М. - представник за довіреністю № 31/12-12_П від 31.12.2013від відповідача: Савісько В.В.-представник за довіреністю № 08-03-29/62-14 від 26.02.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" з вимогами до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення 19819 грн. 08 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2704363, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2427/14 та справу призначено до розгляду на 07.03.2014.

06.03.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.03.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 справу № 910/2427/14 передано на розгляд судді Головіній К.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.2014 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.03.2014.

14.03.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло пояснення на позовну заяву.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 справу № 910/2427/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

28.03.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.03.2014 розгляд справи відкладено на 11.04.2014, у зв'язку із неподанням сторонами витребуваних доказів.

08.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

10.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.04.2014 розгляд справи відкладено на 25.04.2014, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

24.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

У судове засідання 25.04.2014 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 25.04.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9282538, виданої ДАІ Роменського РУЮ ГУМВС України у Сумській області, та постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.11.2013 у справі № 629/4724/13-п (провадження № 3/629/841/13) встановлено, що ОСОБА_4, 12.10.2013, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, близько 09 год. 15 хв., у м. Ромни по вул. Полтавська, 49, під час перестроювання з правої смуги руху на ліву, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем марки Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту АС № 007332 від 08.04.2013, укладеним між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) (вигодонабувач - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк) застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до умов договору страхування строк дії договору визначено з 09.04.2013 по 08.04.2014.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до пояснень представника позивача фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, склала 20976 грн. 58 коп., з урахуванням рахунків № ДФуС-0004452 від 26.10.2013 та № ДФуС-0004978 від 25.11.2013, виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Стар Мотрз», актів виконаних робіт № ДФуС-0003659 від 26.10.2013 та № ДФУСА-004492 від 28.12.2013, підписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Стар Моторз» та ОСОБА_5, рахунку № б/н-1 від 09.01.2014, виставленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № б/н-1 від 09.01.2014, підписаним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування",

Згідно зі страховими актами, складеним позивачем, № КР-007319 Регрес від 24.12.2013, № КР-007488 Регрес від 14.01.2014 та розрахунками страхового відшкодування розмір страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту АС № 007332 від 08.04.2013 складає 19819 грн. 08 коп.

На підставі заяв на виплату страхового відшкодування № 15/04/9.01/3133.13 від 29.11.2013, № 15/04/9.01/3380.13 від 24.12.2013 та № 15/04/9.01./0033.14 від 10.01.2014 позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 19819 грн. 08 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 13 від 03.01.2014 на суму 18725 грн. 30 коп. (отримувач: ТОВ «Віді Стар Моторз»; призначення платежу: «Страх. відш. зг. КР-007319 від 24.12.13 та з.ОСОБА_5 за рем. а/м НОМЕР_1,зг. Рах. № ДФуС-0004978 від 25.11.2013. Без ПДВ»), № 174 від 20.01.2014 на суму 865 грн. 00 коп. (отримувач: ФОП ОСОБА_7; призначення платежу: «Страх. відш. зг. КР-007488 від 14.01.14 та з.ОСОБА_5 за рем. а/м зг. р/ф. № б/н-1 від 09.01.14. Без ПДВ») та відомістю підтверджених переказів (реєстр № 15460) від 08.01.2014 (отримавач: ОСОБА_5) належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2704363 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 0 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2704363, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що рік випуску автомобіля Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2704363 розмір франшизи складає 0 грн., розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн.

Як встановлено судом, у відповідності до акту виконаних № ДФУСА-004492 від 28.12.2013, підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Стар Моторз» та ОСОБА_5, до переліку ремонтних робіт включено роботи з: технічної мийки кузова автомобіля без протирання колісних арок (36 грн.), поверхневої мийки, ручного прибирання дверного отвору,протирання кузову та колісних арок (60 грн.), прибирання салону - пилосос, вологе прибирання, протирання скла (54 грн.), які не входять до суми страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відповідно до пункту 1.6. якої відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Крім того, на підтвердження вартості відновлювального ремонту позивачем було надано рахунок № ДФуС-0004452 від 26.10.2013 на суму 228 грн. 78 коп. за послуги з технічної мийки кузова автомобіля без протирання колісних арок та зняття/встановлення заднього бамперу, які по суті є послугою дефектування, оскільки безпосередній ремонт транспортного засобу був здійснений пізніше з огляду на акт виконаних робіт № ДФУСА-004492 від 28.12.2013, підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Стар Моторз» та ОСОБА_5. Відповідно до пункту 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, дефектування це технологічний процес оцінювання технічного стану об'єкта дослідження після часткового чи повного розбирання КТЗ (складової) з контролем параметрів (характеристик) та сортуванням складників на групи відповідно до ступеня їх придатності. Таким чином, дефектування, що здійснене за відповідним актом не пов'язане безпосередньо з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розумінні вказаної Методики.

Судом також не може бути прийнятий в якості доказу надання послуг з проведення відновлювального ремонту Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № б/н-1 від 09.01.2014, підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування", та рахунок № б/н-1 від 09.01.2014, виставлений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, оскільки вони не містить інформації щодо транспортного засобу, якому надавалися послуги.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Subaru Impresa, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням рахунку № ДФуС-0004978 від 25.11.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Стар Мотрз» та акту виконаних робіт № ДФУСА-004492 від 28.12.2013, підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Стар Моторз» та ОСОБА_5», за вирахуванням послуг з технічної мийки кузова автомобіля без протирання колісних арок (36 грн.), поверхневої мийки, ручного прибирання дверного отвору, протирання кузову та колісних арок (60 грн.), прибирання салону - пилосос, вологе прибирання, протирання скла (54 грн.) та без врахування рахунку № ДФуС-0004452 від 26.10.2013 на суму 228 грн. 78 коп., акту виконаних робіт № ДФуС-0003659 від 26.10.2013, рахунку № б/н-1 від 09.01.2014 на суму 865 грн. та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № б/н-1 від 09.01.2014, становить 19732 грн. 80 коп.

Отже, розрахунок витрат пов'язаний з відновлювальним ремонтом, які повинні бути відшкодовані відповідачам за договором обов'язкового страхування, визначений судом з урахування належних в допустимих доказів та становить 19732 грн. 80 коп.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статі 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 19732 грн. 80 коп.

Крім того, суд зазначає, що клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, яке міститься у письмових поясненнях, що надійшли до відділу діловодства суду 24.04.2014, суд не приймає до уваги, з огляду на те, що підставою для зменшення позовних вимог є помилкові твердження позивача щодо наявності франшизи у розмірі 510 грн. за договором обов'язкового страхування, та заявлене у судовому засідання від 25.04.2014 усне клопотання позивача про відкликання вказаного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) кошти у розмірі 19732 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 80 коп. та 1819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн. 05 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.04.2014

Суддя І.М. Отрош