Рішення № 38413642, 10.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2605/14

10.04.14

За позовом

Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради

До

Третя особа

Підприємства заснованого на власності об'єднання громадян «Науково-практичний медичний центр «ІБІС»

без самостійних вимог на предмет спору – Комунальна установа «Міська клінічна лікарня №11»

Про

стягнення 12 633, 10 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача не з’явились

Від третьої особи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення 2/2010 від 01.03.2010 року в сумі 12 633, 10 грн. за період з 01.01.2013р. по 14.01.2014р.

Позивач в судові засідання не з’являвся, однак надав суду письмове клопотання в якому просив позов розглядати за відсутності представника Позивача.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 20.02.2014 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 18.03.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Підприємства заснованого на власності об'єднання громадян «Науково-практичний медичний центр «ІБІС» станом на 30.01.2014р.: 02230, м. Київ, вул. Маяковського, б.6.

Водночас, ухвали суду від 20.02.2014р. та від 18.03.2014р. направлені на адресу відповідача: 02230, м. Київ, вул. Маяковського, б.6.

Дані ухвали суду від 20.02.2014р. та від 18.03.2014р. були повернуті суду поштою з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання ” .

Тому повернення ухвал господарського суду від 20.02.2014р., 18.03.2014р. з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання ” з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судові засідання представник третьої особи не з’являвся, проте подав клопотання про розгляд справи за відсутністю представників.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 року №56-V було встановлено, що єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), які є власністю територіальної громади м. Одеси та знаходяться на балансі установ охорони здоров’я або оперативному управлінні департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради, є департамент охорони здоров’я Одеської міської ради.

Відповідно до покладених на Позивача повноважень по передачі в оренду нерухомого майна, Позивач, з метою отримання додаткових коштів для утримання лікувально-профілактичних установ та організації лікувального процесу, за договором оренди нежитлових приміщень передає в оренду нежитлові приміщення, розташовані в лікувально-профілактичних установах міста.

За договором оренди нежилого приміщення №2/2010 від 01.03.2010 року, зареєстрованого представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 15.03.2010 року за №30, департамент охорони здоров'я Одеської міської ради надав в оренду Підприємству заснованому на власності об'єднання громадян «Науково-практичний медичний центр «ІБІС» (Відповідачу) під клініко-діагностичну лабораторію нежиле приміщення загальною площею 129, 6 кв. м, розташоване у комунальній установі «Міська клінічна лікарня №11» за адресою: 65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5.

Договір набув чинності з 01.03. 2010 року.

Згідно п. 2.2. Договору Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за орендоване приміщення відповідно до розрахунку, приведеного у додатку до Договору, що становила за перший після підписання договору оренди місяць 5 545, 00 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що до орендної плати не входять плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги.

Рішенням Одеської міської ради № 5686-V від 14.04.2010 року Відповідачу була встановлена орендна плата без ПДВ в розмірі 1, 00 грн. на рік (з ПДВ - 1, 20 грн.) з 14.04.2010 року по 31.12.2010 року.

Рішенням Одеської міської ради № 1064-VI від 08.07.2011 року Відповідачу була встановлена орендна плата без ПДВ - 1 грн. на рік (з ПДВ - 1, 20 грн.) з 08.07.2011 року по 31.12.2011 року.

Рішенням Одеської міської ради № 1768-VI від 28.02.2012 року Відповідачу була встановлена орендна плата без ПДВ - 1, 00 грн. на рік (з ПДВ - 1, 20 грн.) з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Рішенням Одеської міської ради № 2859-VI від 19.02.2013 року Відповідачу була встановлена орендна плата без ПДВ - 1, 00 грн. на рік (з ПДВ - 1, 20 грн.) з 01.01.2013 року по 01.07.2013 року.

Рішенням № 3963-VI від 09.10.2013 року Відповідачу була встановлена орендна плата без ПДВ - 1, 00 грн. нарік (з ПДВ - 1, 20 грн.) з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року.

У зв'язку з тим, що орендна плата встановлена в сумі 1, 00 грн. на рік (з ПДВ - 1,20 грн.) Відповідач щомісячно повинен сплачувати лише фактичні витрати за договором оренди - за комунальні послуги та відшкодування експлуатаційних витрат.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші платежі за договором щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п. 2.6 Договору орендар зобов'язується щомісячно вносити встановлену плату на розрахунковий рахунок Комунальної установи «Міська клінічна лікарня №11» ( третя особа).

Зазначені обставини підтверджуються примірником договору оренди №2/2010 від 01.03.2010 року.

Однак, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, Відповідач не сплачує комунальні послуги та не відшкодовує експлуатаційні витрати, посилаючись на відсутність коштів, при цьому, маючи пільгу на сплату оренди.

Отже, Відповідач належним чином не виконав взяті не себе за Договором оренди зобов'язання. Заборгованість останнього за Договором оренди за період з 01.01.2013 року по 14.01.2014 року складає 12 633,10 грн., з них: заборгованість по теплопостачанню – 4 078, 70 грн., по електроенергії – 3 872, 91 грн., по відшкодуванню експлуатаційних витрат – 4681,49 грн.

Між третьою особою та Відповідачем 16.12.2013 року було проведено звірку взаємних розрахунків. Відповідно до акту звірки заборгованість Відповідача по комунальним послугам та відшкодуванням експлуатаційних витрат за договором станом на 15 грудня 2013 року становила 14 013,10 грн.

З метою досудового врегулювання спору третьою особою 19.12.2013 року Відповідачу була направлена претензія вих. №1509, а також неодноразово направлялися листи від 02.10.2013 року вих. №1321, від 30.10.2013 року вих. №1490, в яких повідомлялося про наявність заборгованості за комунальні послуги та необхідність її сплати.

Однак, в порушення вимог ст. ст. 7, 222 ГПК України Відповідачем відповіді на претензію надано не було, борг у повному обсязі не погашено (було сплачено лише 1 380,00 грн.).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір оренди нежилого приміщення №2/2010 від 01.03.2010р. нерухомого майна, що належить до державної власності є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті інших платежів, крім орендних платежів за період з січня 2013р. по січень 2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші платежі за договором щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі за договором щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов’язку зі сплати інших, крім орендних платежів належним чином не виконав у зв’язку із чим заборгованість відповідача по цим платежам склала суму в розмірі 12 633, 10 грн.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди від 01.03.2010р. №2/2010 в сумі 12 633, 10 грн. (заборгованість по теплопостачанню – 4 078, 70 грн., по електроенергії – 3 872, 91 грн., по відшкодуванню експлуатаційних витрат – 4681,49 грн.) Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства заснованого на власності об'єднання громадян «Науково-практичний медичний центр «ІБІС» (02230, м. Київ, вул. Маяковського, буд. 6; Код: 36851075) на користь Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 13; Код: 02013082) заборгованість за договором оренди нежилого приміщення №2/2010 від 01.03.2010 року в сумі 12 633 (дванадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 10 коп. та судовий збір в розмірі 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко