Ухвала суду № 38413411, 10.04.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2014 року Справа № 914/1315/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКозир Т.П.,суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Кота О.В., Могил С.К.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 17.12.2013у справі№ 914/1315/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН"прозвернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.06.2013 у справі № 914/1315/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013, позов задоволено повністю; у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" у розмірі 7 825 000,00 грн. за генеральною угодою факторингу № 000/1-06/7-008 від 18.08.2011 та угодою про співробітництво та організацію взаємовідносин за внутрішнім факторингом № 000/1-06.7-009 від 19.08.2011 звернуто стягнення на предмет іпотеки оціночною вартістю 7 820 000,00 грн., яке є предметом іпотечного договору від 19.08.2011, зареєстрованого в реєстрі за № 3030, укладеного між позивачем та відповідачем, та знаходиться за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Вашингтона Дж., буд. 8, шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на предмет іпотеки - приміщення магазину-складу, загальною площею 1 157,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Вашингтона Дж., буд. 8; визнано за позивачем право власності на приміщення магазину-складу, загальною площею 1 157,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Вашингтона Дж., буд. 8, та належить відповідачу на праві власності.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2013 у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 та рішення господарського суду Львівської області від 18.06.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Група" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 у справі № 914/1315/13, у якій просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяву, з посиланням на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.05.2012 у справі № 6-15378св12, від 20.03.2013 у справі № 6-50379св12 та на рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 у справі № 6-30900св11, мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статей 37, 39 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 17.12.2013 у справі № 914/1315/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем права власності на предмет іпотеки, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що умовами іпотечного договору передбачена можливість іпотекодавця звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Водночас у рішенні від 08.02.2012 у справі № 6-30900св11 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову про визнання права власності на предмет іпотеки, виходив з того, що згідно договору іпотеки за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, дослідивши постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2013 у справі № 914/1315/13 та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 у справі № 6-30900св11 на предмет неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статті 39 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів встановила відсутність у постанові Вищого господарського суду України від 17.12.2013 у справі № 914/1315/13 посилання на вказану заявником норму матеріального права.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суди касаційної інстанції дійшли відповідних правових висновків.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.05.2012 у справі № 6-15378св12 та від 20.03.2013 у справі № 6-50379св12, на які посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справ на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова Група" у допуску справи № 914/1315/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т. Козир Судді С. Бакуліна Т. Данилова О. Кот С. Могил