Рішення № 38412515, 23.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/658/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кущенко М. Ф.Номер провадження 22-ц/788/830/14 Суддя-доповідач - Маслов В. О. Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Лузан Л. В., Криворотенка В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и л а:

04 лютого 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що перебуває у шлюбі із відповідачем, від шлюбу вони мають спільних дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із нею. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2013 року із ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно. Вважає, що на сьогоднішній день сума стягнутих аліментів є недостатньою для матеріального утримання дітей, відповідач має можливість платити аліменти у збільшеному розмірі. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд змінити розмір аліментів та стягнути їх з відповідача у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення ними повноліття.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2014 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Змінено розмір аліментів визначених рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2013 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, а саме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними повноліття, розпочавши стягнення у вказаному розмірі з 04 лютого 2014 року. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що працює приватним підприємцем та у зв'язку з фінансовою кризою не має можливості сплачувати збільшену суму аліментів. Крім того, вважає, що у разі задоволення позову аліменти слід стягувати від дня набрання законної сили рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні, виходячи з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження на а.с. 5, 6. Діти проживають разом з матір'ю.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2013 року із ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно. Копія рішення є на а.с. 8.

З податкової декларації на а.с. 9 - 11 вбачається, що відповідач є фізичною особою - підприємцем та його загальна сума доходу за 2013 рік становить 988201 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Задоволивши позов частково і постановивши рішення про стягнення аліментів по 2000 грн. на кожну дитину з часу подачі позову, суд першої інстанції виходив з того, що з часу постановлення попереднього рішення суду майновий стан відповідача поліпшився на стільки, що він взмозі сплачувати аліменти у вказаному розмірі. Колегія суддів знаходить невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів знаходить, що позивачка не надала суду достатніх доказів на підтвердження заявленого позову про збільшення аліментів на одну дитину з 350 грн. до 2500 грн. в місяць. Даний позов заявлений в суді через 4 місяці після постановлення першого рішення Зарічного районного суду м. Суми про стягнення аліментів, з яким позивачка погодилася. Позивачка не надала переконливих доказів, які б свідчили про те, що за останні чотири місяці майновий стан відповідача поліпшився у 7 разів. Позивачка надала суду копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з якої вбачається, що у 2013 році загальна сума доходу за звітний період 988201 грн. 80 коп. (а.с. 9-11). Однак, цю суму не можна вважати чистим прибутком підприємця. Відповідач, заперечуючи проти позову, надав суду значну кількість письмових доказів, які свідчать про його значні витрати при здійсненні підприємницької діяльності, зокрема, придбання товарів і матеріалів, оргтехніки, орендні платежі і таке інше. Він надав довідку, згідно з якою його валові витрати за минулий рік склали 975951 грн. 80 коп., а чистий прибуток склав 12250 грн. Він також зазначає, що позивачка працює головним бухгалтером ТОВ «Альже» і має зарплату більше ніж 10000 грн.

В матеріалах першої цивільної справи про стягнення аліментів була також податкова декларація відповідача з якої вбачається, що за 1-ше півріччя 2013 року він отримав дохід 878989 грн. 60 коп. При такому доході вона просила стягнути аліменти у розмірі 350 грн. на кожну дитину і Зарічний районний суд задовольнив цей позов. Співставлення податкових декларацій за півріччя і за рік не дає підстав стверджувати про таке зростання чистого прибутку, яке б дало достатню підставу для задоволення другого позову. Отже, цей позов підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на всі ці докази і обставини колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів у розмірі по 1 тис. грн. на кожну дитину сторін щомісячно до досягнення дітьми повноліття. З відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Поряд з цим, колегія суддів не знаходить підстав для повного задоволення апеляційної скарги про залишення попереднього розміру аліментів. Колегія суддів знаходить, що відповідач взмозі сплачувати аліменти по 1 тис. грн. на кожну дитину. Таке рішення суду не позбавляє сторін права при наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 192 СК України, ставити питання як про збільшення, так і про зменшення розміру аліментів у майбутньому.

Обгрунтованими є доводи апелянта про неправильність рішення місцевого суду в частині початку сплати аліментів за даним рішенням і щодо звернення рішення суду до негайного виконання. Рішення суду в цій частині суперечить роз'ясненням, яке міститься у ч. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Суд помилково зазначив про стягнення аліментів у новому розмірі з часу заявлення позову в даній справі в той час як у новому розмірі аліменти стягуються з дня набрання рішення суду законної сили. В даному випадку - з 23 квітня 2014 року, а не з 04 лютого 2014 року, як це зазначив місцевий суд. До 23 квітня 2014 року повинно виконуватися рішення місцевого суду від 09 жовтня 2013 року. Позивачка вже отримує аліменти на підставі першого рішення. Отже, не було потреби звертати до негайного виконання друге рішення, яке ще не набрало законної сили. Отже, рішення місцевого суду в цій частині є неправильним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2014 року у даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі по 1000 (одній тисячі) грн. на кожну дитину, починаючи з 23 квітня 2014 року до повноліття дітей.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави 243 грн. 60 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та 121 грн. 80 коп. за розгляд справи в апеляційному суді.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -