Рішення № 38405139, 17.04.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2014 р.Справа № 924/384/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Укрресурс" м. Львів

до державного підприємства "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району

про стягнення 72766 грн. 65 коп.

Представники сторін:

Позивача: Сліпчук О.О. за довіреністю №35 від 14.02.14.

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 72766,65 грн., з яких 67514,41 грн. основного боргу, 810,17 грн. нарахувань інфляції, 2008,78 грн. 3% річних, 2433,29 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.02.2013р. між ТОВ „ВКФ „Просперітет" (Первісний кредитор), ДП "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району (Боржник) та ТОВ „Торгова група „Укрресурс" (Новий кредитор) укладено договір про переведення боргу.

За умовами якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного кредитора) у зобов'язанні, що виникає із Договору №24 від 08 квітня 2011 року, укладеного між Первісним кредитором та Боржником (Основний договір).(п.1 договору).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, його представник в попередньому судовому засіданні та в відзиві на позов повідомив, що позовні вимоги визнає повністю.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між державним підприємством "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району (Постачальник) та ТОВ ВКФ „Просперитет" (Покупець) укладено договір поставки №24 від 08.04.2011 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки, Постачальник приймає на себе зобов'язання передавати у власність Покупцю -Товар - (гранітну суміш, щебінь гранітний фракційний, щебінь гранітний нефракційний) в кількості та асортименті вказаних в цьому Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар - у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2 даного договору, після підписання договору передавати Покупцеві названий у п.1.1 договору товар в асортименті та кількості вказаних в даному договорі. Передавати товар в кількості та якості відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаними Сторонами накладними.

Державне підприємство "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 за накладними №246 від 16.04.12р., №378 від 19.04.11 р., №981 від 24.06.2011р., №897 від 13.06.2011р., №1013 від 26.06.2011р., №999 від 23.06.2011р., №1134 від 06.07.2011р., №1133 від 13.07.11р., №1212 від 20.07.2011р., №1135 від 05.07.11р., №1215 від 29.07.11р., №1317 від 03.08.11р., №1427 від 22.08.2011р., №1426 від 20.08.2011р., №1462 від 29.08.11р. передав, а ТОВ ВКФ „Просперитет" прийняв товар.

05.02.2013р. між між ТОВ „ВКФ „Просперітет" (Первісний кредитор), ДП "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району (Боржник) та ТОВ „Торгова група „Укрресурс" (Новий кредитор) укладено договір про переведення боргу.

За умовами якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного кредитора) у зобов'язанні, що виникає із Договору №24 від 08 квітня 2011 року, укладеного між Первісним кредитором та Боржником (Основний договір).(п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору, первісний кредитор переводить на Нового кредитора право вимоги у розмірі 67 514 (шістдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 41 копійка, що виник на підставі Основного договору.

Згідно п. 4 договору, боржник зобов'язується перевести грошові кошти в сумі 67 514 (шістдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 41 копійка на розрахунковий рахунок Нового кредитора №2600233512641 в ПАТ «Діамантбанк» в м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 38057032, а Кредитор зобов'язаний відступити Новому кредитору своє право грошової вимоги на вказану суму до Боржника.

Відповідно до п. 6 договору, боржник відповідає перед Новим кредитором за дійсність Вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання вимоги Первісним кредитором.

Згідно п.8 договору, боржник сплачує Новому кредитору кошти в сумі 67 514 (шістдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 41 копійка в термін до 30 (тридцяти) банківських днів, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок Кредитора або проводить повний розрахунок в іншій обумовленій формі.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 67514,41 грн..

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 67514,41 грн.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 21.03.2013р. по 21.09.2013р. в сумі 2433,29 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 21.03.2013р. по 18.03.2014р. в розмірі 2008,78 грн. та нарахувань інфляції в сумі 810,17 грн.

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 72766,65 грн. в т.ч.: 67514,41 грн. основного боргу, 810,17 грн. нарахувань інфляції, 2008,78 грн. 3% річних, 2433,29 грн. пені.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між державним підприємством "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району (Постачальник) та ТОВ ВКФ „Просперитет" (Покупець) укладено договір поставки №24 від 08.04.2011 року.

Державне підприємство "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 за накладними №246 від 16.04.12р., №378 від 19.04.11 р., №981 від 24.06.2011р., №897 від 13.06.2011р., №1013 від 26.06.2011р., №999 від 23.06.2011р., №1134 від 06.07.2011р., №1133 від 13.07.11р., №1212 від 20.07.2011р., №1135 від 05.07.11р., №1215 від 29.07.11р., №1317 від 03.08.11р., №1427 від 22.08.2011р., №1426 від 20.08.2011р., №1462 від 29.08.11р. передав, а ТОВ ВКФ „Просперитет" прийняв товар.

Порядок заміни кредитора у зобов'язанні регулюється статтями 512 - 519 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом, 05.02.2013р. між між ТОВ „ВКФ „Просперітет" (Первісний кредитор), ДП "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району (Боржник) та ТОВ „Торгова група „Укрресурс" (Новий кредитор) укладено договір про переведення боргу.

За умовами якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного кредитора) у зобов'язанні, що виникає із Договору №24 від 08 квітня 2011 року, укладеного між Первісним кредитором та Боржником (Основний договір).(п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору, первісний кредитор переводить на Нового кредитора право вимоги у розмірі 67 514 (шістдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 41 копійка, що виник на підставі Основного договору.

Відповідно, суд приходить до висновку, про правомірність звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 67514,41 грн. заборгованості.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не погашена заборгованість новому кредитору в сумі 67514,41 грн..

Враховуючи зазначене, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 8,75 грн. та 3% річних в сумі 19,56 грн.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною першою ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи, що сторонами в укладеному договорі не передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання слід вчиняти у письмовій формі, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення 2433,29 грн. пені слід відмовити.

Положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 70333,36 грн., з яких 67514,41 грн. - заборгованості, 810,17 грн. нарахувань інфляції та 2008,78 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Укрресурс" м. Львів до державного підприємства "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 с. Климентовичі, Шепетівського району про стягнення 72766 грн. 65 коп. задоволити частково.

Стягнути з державного підприємства "Підприємство Шепетівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області " №98 (с. Климентовичі, Шепетівського району, Хмельницької області, код 08681040) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Укрресурс" (м. Львів, вул.. Котляревського,35/11, код 38057032) - 67514,41 грн. (шістдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 41 коп.) заборгованості, 810,17 грн. (вісімсот десять гривень 17 коп.) нарахувань інфляції, 2008,78 грн. (дві тисячі вісім гривень 78 коп.) 3% річних, 1765,91 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять гривень 91 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 22.04.14р.

Суддя С.В. Гладій

Помічник судді І.М. Вальчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (79013, м. Львів, вул. Котляревського,35/11)

3 - відповідачу.(с. Климентовичі, Шепетівського району, Хмельницької області) (прост.)