Ухвала суду № 38404862, 24.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/479/14

Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Шахман А.В., державного виконавця Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Надточій С.В., державного виконавця Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Лепської І.М., судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Шахман А.В., державного виконавця Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Надточій С.В., державного виконавця Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Лепської І.М., судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, було відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України у зв'язку з тим, що предметом даного спору не є публічно - правові відносини і він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції було роз'яснено позивачу, що частина його позовних вимог, яка стосуються оскарження дій державної виконавчої служби може бути оскаржена до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Оскарження дій судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І. щодо прийняття процесуальних рішень, на думку суду першої інстанції не можуть бути оскаржені в окремому порядку, так як існує процесуальний порядок їх оскарження.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд порушив норми процесуального права, а тому просив таке рішення скасувати та винести нове про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що по даній справі відсутні клопотання від осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач, звертаючись до Херсонського окружного адміністративного суду просив:

- визнати протизаконними дії судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І. щодо відмови у розгляді заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 23 грудня 2013 року і по винесенню повідомлення №3939 від 25 грудня 2013 року;

- визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2002 року ВП№3660955, поновивши термін для її оскарження, зваживши на її невчасне вручення позивачу;

- визнати довідки - розрахунки за №07/6207 від 01 вересня 2013 року, №07/7048 від 01 листопада 2013 року, №07/7174 від 06 листопада 2013 року, які складені у протиріччя законодавству України незаконними, як такими, що підлягають скасуванню;

- визнати недійсною заяву позивача щодо визнання ним заборгованості за довідками-розрахунками №07/6207 від 01 вересня 2013 року, №07/7048 від 01 листопада 2013 року, №07/7174 від 06 листопада 2013 року, які було складено державними виконавцями Надточій С.В. та Лепська І.М. під керівництвом начальника Шахман А.В. у протизаконний спосіб.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України, виходячи з такого.

Згідно частин 1 та 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах поділу на законодавчу, виконавчу та судову. У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Конституційний Суд України в рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 визначив, що відповідно до ст.124 Конституції України правосуддя в України здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч.1ст.129 Конституції України).

Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальнім законодавством. Згідно цього рішення Конституційного Суду України процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд, прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Цим Законом встановлені підстави та порядок притягнення до відповідальності суддів за порушення: законодавства при розгляді судових справ та обов'язків, вказаних в цьому Законі.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що предметом спору є визнання неправомірними дій судді щодо відмови у розгляді заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 23 грудня 2013 року і по винесенню повідомлення №3939 від 25 грудня 2013 року.

В матеріалах справи знаходиться відповідь судді Хомик І.І. представнику позивача, в якій серед іншого зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення повертається заявнику без розгляду, матеріали за його адміністративним позовом направлено до Одеського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з його апеляційною скаргою…».

Суд першої інстанції вірно звернув увагу позивача на те, що КАС України передбачена можливість апеляційного та касаційного оскарження ухвал та постанов судів першої та апеляційної інстанції, а також право на звернення до Верховного суду України.

Таке оскарження можливо навіть у випадку неналежного процесуального оформлення рішення, наприклад у вигляді листа.

Отже, оскарження листа судді І.І. Хомик можливо тільки в порядку апеляційного оскарження і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Стосовно позовних вимог про визнання дій посадових осіб ВДВС Великоолександрівського РУЮ неправомірними та зобов'язання їх вчинити певні дії, слід зазначити наступне.

Дії відповідачів пов'язані з виконанням виконавчого листа №АЕ-64 виданого 28 вересня 2000 року Великоолександрівським районним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 ст. 181 КАС України, визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В свою чергу, згідно ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, до цивільної юрисдикції відносяться спори щодо рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, які ухвалені місцевими загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач просить визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2002 року ВП№3660955.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито за виконавчим листом від 29 вересня 2000 року № АЕ-64 виданому Великоолександрівським районним судом Херсонської області прийнятого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України щодо стягнення з ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/4 частина з усіх видів заробітку.

З огляду на вищевикладене, вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах розглядаються у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, яка висловлена в Постанові Пленуму від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК від 18 березня 2004 року) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Із урахуванням приписів ч. 6 ст. 109 КАС України, судом першої інстанції було вірно роз'яснено ОСОБА_1, що з позовом про визнання протиправними дії ВДВС Великоолександрівського РУЮ, позивачу необхідно звернутися в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду.

Зважаючи на зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до ч.6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ пр. сплату судового збору.

Апелянтом не надано квитанцію про сплату судового збору.

Окрім того, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір» для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 6 пунктом 3 Частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подачу апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - ставка судового збору складає 0,05 % розміру мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2014 року складає - 1218 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду складає 60,90 грн.

Зважаючи на зазначене, судовий збір підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 п.1 ст.205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Шахман А.В., державного виконавця Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Надточій С.В., державного виконавця Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби - Лепської І.М., судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області 13 серпня 1997 року, що зареєстрований в АДРЕСА_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду (рахунок №31212206781008, отримувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДПРОУ 37607526, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, Приморський район 2203001, код бюджетної класифікації 2203001, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461) в сумі 60,90 (шістдесят гривень дев'яносто копійок) грн.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова