Вирок № 38404024, 31.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1322/14-к

1-КП/415/225/14

ВИРОК

Іменем України

31.03.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Добуграй В.К.,

прокурора Хмеленко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента ДПТНЗ №51 міста Лисичанська, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.357 ч.3 КК України, -

встановив:

02 березня 2014 року, в період часу з 20 години до 20 години 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_3, по АДРЕСА_2 та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також, маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом, таємно викрав - мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1200 Pusha», вартістю 197 гривень 40 копійок, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 гривень, та грошима на рахунку у сумі 50 гривень, і, незаконно заволодів Паспортом громадянина України - серії НОМЕР_1, виданим Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області 13 липня 1999 року, на ім'я ОСОБА_3, таємно викравши той з метою подальшого використання в якості заставного майна, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 257 гривень 40 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.357 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілої ОСОБА_3, завдана останній майнова шкода - відшкодована в повному обсязі - шляхом поверення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), а також, у скоєнні незаконного заволодіння паспортом, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.1, ст.357 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.1 КК України) та невеликої тяжкості (ст.357 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.50), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, обставину, що обтяжує покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.1 КК України, та - у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією ст.357 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні злочини, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочинів і в судовому засіданні вибачався за вчинення останніх, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування заподіяного збитку, і одночасно, думку потерпілої ОСОБА_3 у наданої до суду заяві, яка на призначенні обвинуваному суворого покарання не наполягала, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 було проведено судово-товарознавчу експертизу за №186/7 від 10 березня 2014 року (а.с.24-26), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 343 гривні 98 копійок (а.с.27), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

паспорт громадянина України - серії НОМЕР_1, виданий Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області 13 липня 1999 року, на ім'я ОСОБА_3, ощадна книжка НБУ, номер рахунку НОМЕР_2, видана 27 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.43,44),

- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.357 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

за ст.357 ч.3 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

343 (триста сорок три) гривні 98 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

паспорт громадянина України - серії НОМЕР_1, виданий Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області 13 липня 1999 року, на ім'я ОСОБА_3, ощадну книжку НБУ, номер рахунку НОМЕР_2, видану 27 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3

- повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: