Вирок № 38404000, 27.06.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3931/13-к

1-КП/415/353/13

ВИРОК

Іменем України

27.06.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Кім Р.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, судимої 04 листопада 2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1, ст.185 ч.3 КК України, на підставі ст.70 ч.1 КК України, до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 08 липня 2010 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України, на підставі ст.71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 16 квітня 2013 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України, на підставі ст.71 КК України, до 1 року 06 місяців позбавлення волі, зареєстрованої у АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

У середині жовтня 2012 року, у денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - пилу бензинову ручну марки «Кедр», модель «БП-50-3.6», вартістю 546 гривень 25 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнала повністю, пояснивши, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась. Завдана потерпілому ОСОБА_1 матеріальна шкода - не відшкодована.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено та кваліфікує дії останньої за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання: скоєне обвинуваченою ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно (а.с.20), не працює, у скоєному - щиро розкаялася.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, а також, враховуючи вищенаведене і данні про особу обвинуваченої ОСОБА_2, щире каяття останньої та активну поведінку щодо розкриття злочину, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і, разом з тим, беручи до уваги думку потерпілого ОСОБА_1 який наполягав на призначенні обвинуваченій суворого покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_2 скоїла умисний, корисливий злочин, який,

відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, крім того, в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбувала покарання за попереднім вироком за скоєння аналогічного злочину, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, викладений в данному вироку, до винесення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 16 квітня 2013 року (а.с.34), при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи за №370/7 від 07 червня 2013 року (а.с.41-43), витрати у сумі 342 гривні 30 копійок (а.с.44) на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити їй покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за данним вироком, покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 16 квітня 2013 року, визначити обвинуваченій ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 - не обирати.

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_2 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

342 (триста сорок дві) гривні 30 копійок за проведення товарознавчої експертизи.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: