Рішення № 38402537, 22.04.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" квітня 2014 р. Справа № 906/423/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2 від 20.03.2002;

від відповідача: Лисенко А.С. - довіреність - № 68/08 від 21.03.2014

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка" (с.Вертокиївка Житомирського району Житомирська область)

про стягнення 58593,23 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 58593,23 грн. за виконані підрядні роботи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки про вартість виконаних підрядних робіт за 04.04.2012 (а.с. 27-28). Зазначене клопотання судом задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні подала письмове клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 29-44). Позовні вимоги заперечила, з викладених у відзиві на позовну заяву мотивів (а.с. 32-33).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник, позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка" (замовник, відповідач) укладено Контракт №10/08 (далі - Контракт (а.с. 8-11), згідно п. 1.1. якого підрядник в межах договірної ціни, складної на підставі ДБН Д.1.1.1-2000р. та Змін і доповнень до "Правил визначення вартості будівництва "Доповнення №3 (наказ Держбуду України від 07.05.2002 року №80), виконує власними силами і залученими засобами будівельні, монтажні роботи, що передбачені проектною документацією, здає об'єкт замовнику в експлуатацію.

Договірна ціна робіт, у відповідності до п. 2.1. Контракту, складає 140,372тис. грн., в т.ч. ПДВ.

Позивач стверджує, що упродовж 2012 року виконував роботи, передбачені Контрактом, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат б/н за жовтень 2010 року, актом б/н приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року.

Однак, як вказує позивач, відповідачем було порушено умови Контракту щодо здійснення оплати, внаслідок чого станом на 03.04.2014 у останнього утворилася заборгованість у розмірі 58593,23грн.

В усному порядку позивач наголосив, що розрахунки слід проводити напротязі 6-ти днів після прийняття замовником виконаних робіт, тобто, після підписання Актів виконаних робіт.

Посилаючись на ч.1 ст. 530, ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просить стягнути заборгованість у вищенаведеному розмірі.

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 32-33), існування заборгованості у вказаній позивачем сумі не заперечує. Однак вказує, що фінансування дії державної програми підтримки розвитку хмелярства в 2012 році (а також і в наступні роки) здійснювалось недостатньо і несвоєчасно не з вини відповідача. Пояснює, що в кінці грудня 2012 року ТОВ "Вертокиївка" було отримано лише 20000,00грн. в рахунок відшкодування виконаних робіт, а решта суми перейшла в кредиторську заборгованість бюджету. Вказує, що 28.12.2012 товариством на рахунок позивача перераховано 30000,00грн., з яких 20000,00грн. - за рахунок отриманих бюджетних коштів, а 10000,00грн. - за рахунок власних коштів товариства.

За вказаного, відповідач вважає, що строк оплати, відповідно до умов Контракту, не настав, оскільки відшкодування цих витрат з бюджету на рахунок відповідача ще не надійшло, на підтвердження чого надано довідку зустрічної звірки щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Управлінням агропромислового розвитку Житомирської районної державної адміністрації в ТОВ "Вертокиївка" за період з 01.01.2013 по 01.03.2014, виданої державною фінансовою інспекцією в Житомирській області в ході проведеної зустрічної перевірки товариства.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст.ст.6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на Контракті №10/08 від 10.08.2012 (а.с. 8-11), який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.2 ст.875 ЦК України, договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст.875 ЦК України).

Пункт 1 ст.877 ЦК України передбачає, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як свідчать матеріали справи, сторонами було підписано договірну ціну (а.с.12) на загальну суму 140372,00грн.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Так, факт виконання підрядником робіт та прийняття їх відповідачем на суму 88593,23грн. підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 14, 28), актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 15-19, 30-31) та не заперечується сторонами.

Господарський суд, підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт вважає належними доказами виконання та прийняття робіт за Договором, що за змістом та формою відповідають вимогам, встановленим у Наказі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 N 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві", який був чинним на дату підписання актів. Акти оформлені належним чином, містять необхідні реквізити і відомості, підписані представниками позивача і відповідача та скріплені печатками сторін.

Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що оплату за виконані підрядні роботи по об'єкту замовник проводить щомісячно на протязі 6-ти днів після отримування коштів на відшкодування згідно актів Ф-2в та довідки по формі КБ-3.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку, зокрема, вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати.

Натомість, у п.4.2. Договору сторони визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати за виконані позивачем роботи з вказівкою на факт надходження коштів на відшкодування, тобто на обставини, які не можуть бути визнані подією, що неминуче має настати, оскільки залежать від суб'єктивної поведінки третьої особи та інших об'єктивних факторів.

За вказаного, в частині строків проведення розрахунків слід керуватися приписами ч.1 ст. 854 ЦК України, згідно якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.4 ст.879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З огляду на вказані норми, враховуючи умови Контракту, суд дійшов висновку, що розрахунки слід проводити напротязі 6-ти днів після прийняття замовником виконаних робіт, тобто, після підписання Актів виконаних робіт.

Оскільки Акти виконаних робіт за серпень та жовтень 2012 підписано сторонами без зазначення конкретної дати, останні слід вважати підписаними на кінець місяця.

За вказаного, кінцевим строком проведення розрахунків за виконані роботи за серпень 2012 слід вважати 06.09.2012 (31 серпня 2012 + 6 днів), а за жовтень 2012 - 06.11.2012 (31 жовтня 2012 + 6 днів).

Однак, з наявних у справі документів вбачається, що відповідач лише частково провів розрахунки, сплативши 30000,00грн. згідно платіжного доручення №703 від 28.12.2012 (а.с. 44), внаслідок чого станом, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору в суді, заборгованість відповідача склала 58593,23грн. (88593,23грн. - 30000,00грн.), що не заперечували представники сторін в судовому засіданні та підтверджено підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 20).

Посилання відповідача, що строк оплати не настав через відсутність бюджетних коштів на відшкодування, суд вважає необґрунтованим, оскільки ТОВ "Вертокиївка" виступає як рівноцінний суб'єкт господарських відносин, на якого покладаються певні права та обов'язки, визначені договором та законом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Вказане кореспондується з приписами ст. 193 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До того ж, у відповідності до стаття 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, оскільки на день розгляду справи відповідач заборгованість за виконані позивачем підрядні роботи в повному обсязі не погасив, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 58593,23грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка" (12450, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вертокиївка, вул. Чапаєва, буд. 5, ід. код 00846085)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1):

- 58593,23грн. основного боргу;

- 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.04.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи.