415/5561/13-к
1-КП/415/532/13
ВИРОК
Іменем України
24.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю:
секретаря Демченко Е.Є.,
прокурора Хмеленко Н.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, не судимої (ст.89 КК України), зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -
встановив:
Відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_2 - в середині лютого 2013 року, у вечірній час, більш точніший час не встановлено, знаходячись, у стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрала - мобільний телефон марки «SIEMENS A-62», IMEI НОМЕР_1, вартістю 90 гривень, з Sіm-карткою оператору мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 гривень, з грошима у сумі 30 гривень на рахунку, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму у розмірі 130 гривень.
В судове засідання надана угода про примирення, укладена 09 вересня 2013 року, між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -
обвинувачена ОСОБА_2 визнає себе винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто - в таємному викраденні чужого майна (крадіжці),
потерпілий ОСОБА_1 і обвинувачена ОСОБА_2 остаточно примирилися і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні останній покарання за ст.185 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з вимогами ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.
На підставі ст.469 КПК України - угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до вимог ст.314 та ст.474 КПК України - розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність яких не є перешкодою, для розгляду, і, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду, з'ясувавши,
у обвинуваченого -
зрозумілість наданих законом прав, а також, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, передбачених ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя угоди судом, в тому числі і наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України,
у потерпілого -
зрозумілість наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також, час та місце скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, зазначені обставини відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась. З потерпілим ОСОБА_1 примирилась та заключила відповідну угоду про примирення, при цьому, вона цілком розуміє надані їй законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердженя судом угоди про примирення між нею та потерпілим ОСОБА_1, і наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченою ОСОБА_2, визначені у ст.473 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.
З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнала в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 09 вересня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 09 вересня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.
Умови угоди про примирення від 09 вересня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, застосування виду покарання у виді позбавлення волі, а також, призначення покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 09 вересня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 та думку потерпілого ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора Хмеленко Н.В., який вважав, що угода про примирення між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.
У зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи за №142-40/7 від 15 березня 2013 року (а.с.33-37), витрати у сумі 489 гривень 44 копійки на залучення експертів (а.с.38), підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
Речовий доказ по справі:
мобільний телефон марки «SIEMENS A-62», IMEI НОМЕР_1, що знаходиться на зберігання у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.40-41),
- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1
За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -
засудив:
Угоду про примирення, укладену 09 вересня 2013 року між обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013030240000814 відносно ОСОБА_2 - затвердити.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов'язки:
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 - не обирати.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави:
(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)
489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 44 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речовий доказ по справі:
мобільний телефон марки «SIEMENS A-62», IMEI НОМЕР_1, що знаходиться на зберігання у потерпілого ОСОБА_1,
- повернути потерпілому ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою ОСОБА_2, потерпілим ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 38401666, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 24.09.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/5561/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: