Вирок № 38399741, 30.05.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2953/13-к

1-КП/415/265/13

ВИРОК

Іменем України

30.05.2013 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Шевченко О.В.,

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, безробітного, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Славів Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, судимого 08 червня 2006 року Черняхівським районним судом Житомирської області за ст.115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі, 09 жовтня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі відповідно до постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року (ст.81 КК України) умовно-достроково на невідбутий строк 04 місяці 22 дні, зареєстрованого у АДРЕСА_2, проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

В ніч з 06 на 07 грудня 2012 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши до приміщення сараю, на территорії подвір'я будинку АДРЕСА_3, таємно викрали - побутовий насос марки «Струмок», вартістю 285 гривень, металеву бочку, об'ємом 200 л, вартістю 150 гривень, та металеву кувалду, вагою 7 кг, вартістю 150 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 585 гривень.

В ніч з 19 на 20 грудня 2012 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши до будинку АДРЕСА_3, повторно, таємно викрали - дві металеві лапи, вартістю по 40 гривень кожна, металевий розвідний ключ, вартістю 60 гривень, та п'ять чавунних сковорідок, вартістю по 50 гривень кожна, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 390 гривень.

В ніч з 29 на 30 грудня 2012 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши на территорію подвір'я по АДРЕСА_4, повторно, таємно викрали - металевий візок, вартістю 350 гривень, та 30 кг металобрухту чорного металу, вартістю 45 гривень, що знаходились у дворі будинку, двох гусей, вартістю по 112 гривень кожен, що знаходились у приміщенні сараю, а також, чавунну сковорідку, вартістю 50 гривень, і 1 кг м'яса свинини, вартістю 45 гривень, що знаходились у будинку, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 714 гривень.

В ніч з 13 на 14 січня 2013 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши до приміщення сараю, на территорії подвір'я будинку АДРЕСА_5, повторно, таємно викрали - 39 банок, об'ємом по 0,5 л, тушкованої яловичини, на сумму 875 гривень 55 копійок, металеву бочку, об'ємом 200 л, вартістю 150 гривень, 6 кг брухту алюмінію, на суму 48 гривен, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 1073 гривні 55 копійок.

В середені січня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, перебуваючи на территорії дачної ділянки дачного кооперативу «Мічурінець» в місті Лисичанську, повторно, таємно викрали - 7 металевих труб, на суму 588 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на зазначену суму.

На початку лютого 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, перебуваючи на территорії дачної ділянки дачного кооперативу «Мічурінець» в місті Лисичанську, повторно, таємно викрали - 8 металевих труб, на суму 608 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на зазначену суму.

В ніч з 04 на 05 лютого 2013 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши до приміщення сараю, на территорії подвір'я будинку будинку АДРЕСА_5, повторно, таємно викрали - п'ять курей, вартістю по 60 гривень кожна, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.

В ніч з 13 на 14 лютого 2013 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши на территорію подвір'я будинку АДРЕСА_6, повторно, таємно викрали - дві металеві труби, на суму 136 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на зазначену суму.

В середені лютого 2013 року, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, проникнувши на территорію подвір'я будинку АДРЕСА_7, повторно, таємно викрали - металевий візок, вартістю 350 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на зазначену суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, пояснив, що події, час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілим матеріальна шкода - відшкодована частково, шляхом повернення викраденого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, пояснив, що події, час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілим матеріальна шкода - відшкодована частково, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_3, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, повторно, а також, у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення, сховище, доведено, та кваліфікує дії останнього за ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

На підставі викладеного, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, повторно, а також, у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення, сховище, доведено, та кваліфікує дії останнього за ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 - не працює, перебуває на обліку у Центрі Зайнятості населення міста Лисичанська, має постійне місце проживання і за місцем мешкання - характеризується позитивно (том 2 а.с.27), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (том 2 а.с.29).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_3 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання - характеризується позитивно (том 2 а.с.45), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

За таких обставин, а також, приймаючи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисні злочини, крім того, - корисливі, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), і, разом з тим, беручи до уваги викладене, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, активну поведінку останнього щодо розкриття злочинів, обставини, що пом'якшують його покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні, і потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 суворого покарання не наполягали, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкцією ст.185 ч.3 КК України.

Так як обвинувачений ОСОБА_2 скоїв більш одного злочину, при призначенні остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_3, враховуючи вищенаведене, данні про особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують покарання, і обставину, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне також призначити у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 скоїв умисні, корисливі злочини, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), крім того, - у короткий термін після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду, у зв'язку з чим, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

При цьому, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, активну поведінку останнього щодо розкриття злочинів, обставини, що пом'якшують його покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні, і потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 суворого покарання не наполягали, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ст.185 ч.3 КК України.

Так як обвинувачений ОСОБА_3 скоїв більш одного злочину, при призначенні покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочини, викладені в данному вироку, в період невідбутої частини покарання за вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 червня 2006 року, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком - вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 червня 2006 року.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням: дактилоскопичних експертиз - №21/8 від 25 січня 2013 року (том 1 а.с.92-95), №307/66 від 22 березня 2013 року (том 1 а.с.61-63), судових товарознавчих експертиз - №1302221/254 від 26 лютого 2013 року (том 1 а.с.221), №1303182/254 від 25 березня 2013 року (том 1 а.с.153), №1303183/254 від 25 березня 2013 року (том 1 а.с.178), трасологічної експертизи №312/67 від 24 березня 2013 року (том 1 а.с.227-229), витрати в сумі 196 гривень (том 1 а.с.96), в сумі 195 гривень 60 копійок (том 1 а.с.64), в сумі 343 гривні (том 1 а.с.222), в сумі 343 гривні (том 1 а.с.154), в сумі 343 гривні (том 1 а.с.179), в сумі 293 гривні 40 копійок (том 1 а.с.230), на залучення експертів, відповідно, підлягають стягненню у сумі 1714 гривень з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях з кожного - по 857 гривень в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

35 банок, об'ємом по 0,5 л, тушкованої яловичини, 1 тушка курки, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 (том 1 а.с.128),

- підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_6,

гіпсовий зліпок сліду взуття, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (том 1 а.с.223),

- підлягає знищенню.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

857 (вісімсот п'ятдесят сім) гривень за проведення дактилоскопічних, судових товарознавчих та трасологічної експертиз.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 червня 2006 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

857 (вісімсот п'ятдесят сім) гривень за проведення дактилоскопічних, судових товарознавчих та трасологічної експертиз.

Речові докази по справі:

35 банок, об'ємом по 0,5 л, тушкованої яловичини, 1 тушку курки, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6,

- повернути потерпілому ОСОБА_6,

гіпсовий зліпок сліду взуття, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя: