Постанова № 38398472, 01.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2010 року 12:20 № 2а-12310/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерполімерхім»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києвапровизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 06.11.2009р. №0007692303/0,за участю:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідач -ОСОБА_4

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 1 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполімерхім»(далі по тексту -позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 06.11.2009р. №0007692303/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009р. №0007692303/0, оскільки не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що до валових витрат не включається погашення кредиту підприємства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2009 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерполімерхім»на підставі чого складено Акт (далі по тексту -Акт перевірки) №1828/23-03-33308300 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2006р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період 13.01.2005р. по 31.03.2009р.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.9.2. п. 7.9. статті 7, п.п. 12.4.1. п. 12.4. статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 981 775грн., у тому числі: 3 квартал 2008 року -19275,00грн.; 1 квартал 2009 року -962500,00грн.; п.п. 4.2.1. п. 4.2. статті 4, п.п. 9.12.2. п. 9.12 статті 9, п.п. «а»п. 17.2 статті 17, п.п «а»п.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV, занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік в сумі 444,60грн.; п.п. 6.3.2. п. 6.3 статті 6, п.п. «а»п. 17.2. статті 17, п.п. «а»п. 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р., занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік в сумі 427,64грн.; п.п. 8.1.2. п. 8.1. статті 8 та п.п. «а»п. 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV, прострочення встановлених термінів сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету нарахована пеня в сумі 4,29грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 06.1.2009р. №007692303/0, яким згідно з підпунктом «б»п.п 4.2.2. п. 4.2. статті 4 та п.п. 17.1.3. п.17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 1 280 163грн. з якої 981 775грн. -за основним платежем та 298 388грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при складані п.3.1.2. «Валові витрати»Акту перевірки відповідачем не враховано, що в п.п. 7.9.2. п. 7.9. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено: «з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку основної суми кредиту». В свою чергу особливість, яку містить Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»якраз і полягає в існуванні п.п. 7.3.5. п. 7.3. статті 7, який закріплює, що у разі продажу валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано п.п. 7.9.2. п. 7.9. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, у зв'язку з тим, що погашення частки валютного кредиту не відбувалося шляхом покупки валюти, а були витрачені кошти які підприємство отримало як заїм від нерезиденту, то до суми валових витрат у І кварталі 2009 року бухгалтером ТОВ «Інтерполімерхім»була віднесена балансова вартість отриманої валюти у сумі 3 850 000грн. (500 000дол США по курсу НБУ 7,7).

Погашення кредиту було здійснено за рахунок валюти яка надійшла на валютний рахунок ТОВ «Інтерполімерхім».

Працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні не правомірно визначений розмір штрафної (фінансової) санкції, оскільки в ньому не зазначено ні відсотка штрафних санкцій ні виду штрафних (фінансових) санкцій.

Жодної податкової вимоги щодо підтвердження податкового зобов'язання в сумі 1280163грн. керівництво ТОВ «Інтерполімерхім»від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не отримувало, тому можна зазначити, що вказана сума не є узгодженою, а тому сплачувати її ТОВ «Інтерполімерхім»не зобов'язане.

Відповідачем в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні зазначено, що сума податкового зобов'язання становить 1280163грн., проте в довідці ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23.03.2010р. податкове зобов'язання ТОВ «Інтерполімерхім»відсутнє, враховуючи, що за період з 06.11.2009р. по 23.03.2010р. позивач жодної оплати на погашення податкового зобов'язання не здійснював.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 06.11.2009р. №0007692303/0 є недійсним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

З пояснень відповідача та поданих ним матеріалів, судом з'ясовано наступне, що в ході перевірки встановлено, що позивачем в перевіряємому періоді до рядка 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємства віднесено витрати по поверненню частки кредиту ЗАТ «КБ»Приват Банк»згідно кредитного договору від 27.10.2006р. за №КП-104Д.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем -позичальником та Limited Liabilti Partnershirs «Tradetech LLP»- позикодавцем юридична особа по законодавству Сполученого Королівства Великобританії в особі його представника Лани Замбве, діючий на підставі Уставу укладеного договору займу від 12.01.2009р. №1.

Предметом договору є: позикодавець -в порядку і на умовах передбачених цим договором надає позичальнику займ у розмірі 1700000дол. США. Цільове використання займу: ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відсоткова ставка -10% річних. Термін повернення займу 30.12.2011р. реєстраційне свідоцтво від 26.01.2009р. за №10673 видане Головним управлінням Національного банку України по м. Києву та Київській області.

Згідно банківських виписок на розрахунковий рахунок позивача надійшли кредитні кошти згідно договору займу від 12.01.2009р. №1, а саме: 27.01.2009р. у сумі 100000,0дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 770000грн.); 28.01.2009р. у сумі 310000,0дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 2387000грн.); 29.01.2009р. у сумі 80000,0дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 616000грн.).

Згідно банківських виписок з розрахункового рахунку позивача списано коштів в погашення частки кредиту ЗАТ «КБ»Приват Банк»згідно кредитного договору від 27.10.2006р. за №КП-104Д, а саме: 26.01.2009р. у сумі 11275,56дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 86821,812грн.); 27.01.2009р. у сумі 100000,0дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 770000грн.); 28.01.2009р. у сумі 310000,0дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 2387000грн.); 29.01.2009р. у сумі 78724,44дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження складає 606178,188грн.).

Для визначення валових витрат при проведені податкової перевірки використано дані кореспонденції бухгалтерського рахунка 502 «довгострокові кредити банку»(оборот по дебету), оборотно-сальдові відомості за відповідні податкові періоди, договори та інші документи, які перевірено вибірковим методом за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. Відповідачем при перевірці встановлено, що позивач відніс до складу валових витрат в першому кварталі 2009 року суму 3850000,0грн. на погашення частки кредиту ЗАТ «КБ»Приват Банк»згідно кредитного договору від 27.10.2006р. за №КП-104Д.

Відповідно до п.п. 7.9.2. п. 7.9. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР) з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з: поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому числі частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката, іншим особам-кредиторам, а також з наданням кредиту іншим особам-дебіторам, викупу (заміни) однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до закону.

В перевіряємому періоді отримана сума кредиту від ЗАТ «КБ»Приват Банк» згідно кредитного договору від 27.10.2006р. за № КП-104Д, де відображено позивачем у складі валового доходу декларації з податку на прибуток підприємства.

В порушення п.п. 7.9.2. п. 7.9. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем завищено валові витрати за період 01.04.2006р. по 31.03.2009р. на загальну суму 3 850 000грн.

У зв'язку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими висновки акту перевірки та правомірним оскаржуване податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 06.11.2009р. №0007692303/0.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 06.11.2009р. №0007692303/0, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерполімерхім»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерполімерхім»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 08.12.2010р.

Суддя В.В. Амельохін