Постанова № 38398040, 07.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 925/2036/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Плесюк О.С. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014р. (дата підписання 15.01.2014р.)

по справі №925/2036/13 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський"

про стягнення 186 391,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.01.2014р. позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" 186 391 грн. 50 коп. основного боргу та 3 727 грн. 83 коп. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

На думку скаржника, суд першої інстанції у порушення ст.ст. 69, 77 ГПК України не відклав розгляд справи та виніс рішення за відсутності представника відповідача, чим позбавив його процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2014р. у справі №925/2036/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.02.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 17.03.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. на лікарняному, для розгляду справи №925/2036/13 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Кропивна Л.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та витребуванням додаткових документів, розгляд справи відкладено на 07.04.2014р.

02.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а оскаржуване рішення - залишити в силі. Також позивачем надані письмові пояснення по справі та Довідка № 73 від 31.03.2014 про стан заборгованості відповідача.

У судове засідання 07.04.2014р. з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014р. у справі №925/2036/13 - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» (Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон Трейд Черкаси» (Продавець, позивач) укладено Договір поставки №РТ-76, предметом якого є визначення умов передачі Постачальником належного йому дизельного палива, бензину, масла, надалі, товар, у власність Покупця та умов приймання і оплати цього товару Покупцем (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору, загальною сумою Договору є сума вартості товару за всіма накладними за переданий товар.

Відповідно до п. 1.3 Договору, асортимент і ціна товару визначається у підписаних сторонами видаткових накладних на поставку товару. Підписання видаткової накладної засвідчує, що покупець погодився з ціною та асортиментом товару.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка партії товару Покупцю здійснюється на підставі замовлення, яке подається по телефону. У замовленні зазначається конкретна кількість та асортимент товару. На підставі замовлення Покупця Постачальник складає рахунок та по факсу надсилає його Покупцю. Ціна партії товару визначається у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.2. Договору строк поставки партії товару - 2 (два) календарних днів з дня одержання замовлення Постачальником.

Згідно з п. 2.4 Договору сторони погодили, що моментом поставки за договором є підписання уповноваженою особою Покупця видаткової накладної про одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається Постачальнику, або підписання накладної без довіреності особою, уповноваженою на це представником Покупця, з засвідченням печаткою. З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана у накладній. До моменту поставки товару Постачальник несе всі пов'язані з товаром ризики.

Як передбачено п. 3.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику вартість кожної партії товару на протязі п'яти банківських днів, з моменту поставки товару.

Згідно з п. 7.1 Договору, він набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до повного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Укладений між сторонами Договір №РТ-76 від 16.04.2013 за своєю правовою природою є договором поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар - дизельне паливо та бензин на загальну суму 253 892,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-0886 від 27.09.2013 на суму 78180,40 грн.; №РН-0917 від 07.10.2013 на суму 78180,40 грн.; №РН-0939 від 09.10.2013 на суму 48831,20 грн., №РН-0972 від 15.10.2013 на суму 48700,00 грн., а також відповідними податковими накладними.

Відповідач в свою чергу, зобов'язання щодо оплати прийнятого товару виконав частково, сплативши позивачу 67 500,50 грн.

Враховуючи умови п. 3.2 Договору щодо строків сплати поставленої партії товару, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, строк сплати поставленого позивачем відповідачу товару за видатковими накладними №РН-0886 від 27.09.2013; №РН-0917 від 07.10.2013; №РН-0939 від 09.10.2013 та №РН-0972 від 15.10.2013 є таким, що настав.

Таким чином, за поставлений за вказаними видатковими накладними товар, у відповідача виникла заборгованість у сумі 186 391,50 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданою позивачем суду апеляційної інстанції Довідкою від 31.03.2014 № 73.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 186 391,50 грн. матеріали справи не містять та не надані суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 186 391,50 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що місцевий господарський суд у порушення ст.ст. 69, 77 ГПК України не відклав розгляд справи та виніс рішення за відсутності представника відповідача, чим позбавив його процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як передбачено ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Отже, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання відповідачем 17.12.2013 року ухвали господарського суду Черкаської області від 12.12.2013 про порушення провадження у даній справі (а.с. 26). Враховуючи вказану дату отримання поштового відправлення та те, що розгляд справи було призначено на 14.01.2014, у відповідача був майже місяць, щоб скористатись своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема, ознайомитись з матеріалами справи, подати відзив на позов чи мотивоване клопотання про відкладення розгляду справи, якщо, на його думку, в цьому була необхідність. Однак, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не спростував.

Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення скаржник посилається на прийняття судом рішення за відсутності представника відповідача.

Однак, згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Як встановлено вище, відповідач був належним чином повідомлений місцевим судом про час та місце судового розгляду, отже відсутні підстави для скасування рішення в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстав для його зміни або скасування не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 у справі №925/2036/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 у справі №925/2036/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/2036/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.В. Кропивна

А.І. Тищенко