Постанова № 38398038, 14.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 911/3342/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.04.2014 року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» на рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року

у справі № 911/3342/13 (головуючий суддя - Кошик А.Ю.,

судді Горбасенко П.В., Скутельник П.Ф.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Кашперівський

бурякорадгосп»

до 1) Тетіївської районної державної адміністрації

2) товариства з обмеженою відповідальністю

«Сільськогосподарське підприємство «Володар»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача:

Відділ Держземагенства у Тетіївському районі Київської області

про визнання правочину недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 09.01.2014 року по справі № 911/3342/13 у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до Тетіївської районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар», третя особа Відділ Держземагенства у Тетіївському районі Київської області про визнання правочину недійсним - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 09.01.2014 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року по справі № 911/3342/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої доводи скаржник обґрунтував тим, що при винесенні рішення місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» на рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі вважають подану позивачем апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду Київської області законним та обґрунтованим. Відповідачі просять суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 09.01.2014 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 19.03.2014 року представник публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, позов задовольнити. При цьому, представник скаржника у судове засідання 14.04.2014 року не з'явився. Про час та місце розгляду справи представник ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» був повідомлений належним чином, про що, в матеріалах справи міститься як, розписка його представника, так і повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.189). Про причини неявки, представник скаржника суд не повідомив.

Представник Тетіївської районної державної адміністрації у судовому засіданні 19.03.2014 року та представник ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Володар» у судових засіданнях 19.03.2014 року та 14.04.2014 року також, надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу та просили апеляційний господарський суд відмовити позивачу у задоволенні скарги, а рішення суду залишити без змін.

В судові засідання 19.03.2014 року та 14.04.2014 року представники третьої особи - відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області не з'являлись, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.190).

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників відповідачів, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» та відділ Держземагенства у Тетіївському районі Київської області про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників скаржника та третьої особи у судовому засіданні 14.04.2014 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що представник скаржника був присутнім у попередньому судовому засіданні та надав суду свої пояснення по справі, які судовою колегією прийняті до уваги.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду та за клопотанням сторін у відповідності до ст. 69 ГПК України строк розгляду вже продовжувався.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 18.07.2006 року до Тетіївської райдержадміністрації звернувся голова правління ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» Приймак М.А. в якому зазначив, що товариство не заперечує проти вилучення із постійного користування земельних ділянок загальною площею 16,1 га, необхідних для обслуговування об'єктів нерухомого майна (сіносховище, три корівники, родильне відділення, сирцех, забійний цех, адмінприміщення), розташованих за адресою: Київська область Тетіївський район с. Кашперівка вул. Київська, 97, з метою подальшого надання їх у постійне користування ТОВ СП «Володар» у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу на нерухоме майно (нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрований в державному реєстрі правочинів 08.06.2006 року за номером 1360522).

В підтвердження викладених обставин та повноважень, додатком до листа була виписка із протоколу № 12 загальних зборів акціонерів ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» від 31.03.2006 року, з якої вбачається, що загальні збори акціонерів ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» надали дозвіл на вилучення вищезгаданої земельної ділянки.

Так, розпорядженням голови Тетіївської райдержадміністрації від 03.09.2009 року № 641 вилучено у ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» з постійного користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 14,00 га (під господарськими будівлями та дворами) та надано ТОВ СП «Володар» в користування на умовах оренди, терміном на 15 років.

14.04.2010 року між Тетіївською райдержадміністрацією Київської області та ТОВ «СП «Володар» було укладено договір оренди земельної ділянки № 041095700069 площею 14,00 га строком на 15 років (далі - договір оренди).

У серпні 2013 року ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» звернулося до господарського суду Київської області з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Обгрунтовуючи позовну заяву, скаржник послався на те, що спірним договором орненди надано ТОВ «СП «Володар» у орендне користування землі, які ще на початку 2000-х років площею 2797,3 га були передані у колективну власність та постійне користування позивача за Державним актом на право колективної власності на земельну ділянку серії КВ від 26.12.2001 року та Державним актом на право постійного користування серії І-КВ № 000960 і які продовжують на даний час перебувати у колективній власності та постійному користуванні позивача.

Позивач стверджує, що право власності та право постійного користування на спірні земельні ділянки (на підставі Державного акту на право колективної власності на земельну ділянку серії КВ від 26.12.2001 року та Державного акту на право постійного користування серії І-КВ № 000960) ніколи не припинялось в передбаченому земельним законодавством порядку (в тому числі - в порядку вилучення земельної ділянки із постійного користування), і позивач ніколи не відмовлявся від спірних земельних ділянок.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач в позові заперечував правомірність Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу «Відгодівельний комплекс великої рогатої худоби на 1200 голів», укладеного в 2006 році, однак як вірно зазначив суд першої інстанції не надав належних доказів в підтвердження факту незаконності укладення такого договору.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Тетіївська районна державна адміністрація не мала права передавати за договором оренди спірну земельну ділянку ТОВ «СП «Володар», не припинивши попередньо права позивача на таку ділянку. У зв'язку з чим, позивач вважає, що договір оренди підлягає визнанню недійсним на підставі приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України як укладений особою, що не мала цивільної праводієздатності на таке укладення та щодо об'єкта, який не міг бути предметом договору оренди, так як права на нього належати іншій особі - позивачу.

В свою чергу Тетіївська районна державна адміністрація заперечила проти позову, зазначивши, що викладені в позові твердження, що земельна ділянка площею 14,00 га (розташована за адресою Київська область Тетіївський район с.Кашперівка вул.Київська, 97) не вилучалася у позивача, не відповідають дійсності, оскільки, саме на підставі листа ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» від 18.07.2006 року (за підписом голови правління М.А. Приймак), розпорядженням голови Тетіївської райдержадміністрації від 03.09.2009 № 641 вилучено у ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» з постійного користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 14,00 га (під господарськими будівлями та дворами) та надано ТОВ СП «Володар» в користування на умовах оренди, терміном на 15 років.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 09.01.2014 року по справі № 911/3342/13 у задоволенні позову ПАТ«Кашперівський бурякорадгосп» до Тетіївської районної державної адміністрації та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Володар» про визнання правочину недійсним - відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаного позову, виходячи з наступного.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 05.08.2009 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, пунктом 2 розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації від 03.09.2009 року № 641 було вилучено у ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» спірну земельну ділянку площею 14 га (під господарськими будівлями та дворами).

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що підставою для вилучення вищезазначеної земельної ділянки у позивача стала його письмова заява від 18.07.2006 року та витяг з протоколу № 12 загальних зборів акціонерів ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» від 31.03.2006 року.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з вказаної заяви ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» до Тетіївської РДА від 18.07.2006 року, з Витягу з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» від 31.03.2006 року, з Розпорядження Тетіївської РДА № 641 від 03 вересня 2009 року, у позивача була вилучена саме земельна ділянка під майновим комплексом, який був придбаний ТОВ СП «Володар» у ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» на підставі договору купівлі-продажу.

Зокрема, в своїй заяві позивач зазначає, що згідно договору ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» останній передав у власність TOB «СП «Володар» майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Київська область, село Кашперівка, вул. Київська, 97 на земельній ділянці Кашперівської сільської ради. Земельна ділянка за місцем розташування зазначених об'єктів нерухомого майна надана в постійне користування ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» відповідно до Державного акту на право постійного користування. ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» не заперечує проти вилучення з постійного користування земельної ділянки загальною площею 16,1 га, необхідних для обслуговування об'єктів нерухомого майна та з метою наступного їх надання у користування TOB «СП «Володар». При цьому в заяві навіть перераховані об'єкти нерухомого майна, які входять до складу комплексу.

Таким чином, твердження скаржника про те, що у вказаних вище документах мова йде про різні земельні ділянки, є безпідставними і не відповідають дійсності. Як встановлено судом, зазначення різної площі земельної ділянки обумовлюється тим, що на момент подання позивачем заяви до Тетіївської РДА, та на момент проведення загальних зборів акціонерів позивача не проводився землеустрій і точна площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна, була невідома. На момент прийняття ж розпорядження Тетіївською РДА землеустрій вже був проведений та визначена точна площа 14,0 га, яка і передана в оренду TOB «СП «Володар».

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що скаржником не було надано суду доказів того, що TOB «СП «Володар» користується іншою земельною ділянкою на території Кашперівської сільської ради на підставі договору оренди з Тетіївською районною державною адміністрацією. А отже, відсутні підстави стверджувати, що в розпорядженні Тетіївської РДА йде мова про іншу земельну ділянку, відмінну від тієї, яка зазначена і у Витягу з протоколу загальних зборів акціонерів від 31.03.2006 року, і в письмовій заяві ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп».

Як визначено ч.ч. 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції до 01.01.2013 року) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. ст. 140, 141 Земельного кодексу України підставою припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що при вилучені спірної земельної ділянки у ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» та наданні її в користування ТОВ СП «Володар» Тетіївська райдержадміністрація діяла у межах належних їй повноважень.

Відповідно до пункту 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Таким чином після переходу права власності на нерухоме майно від ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» до ТОВ СП «Володар», припинилося право позивача на земельну ділянку під цим нерухомим майном. У зв'язку з чим судова колегія вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки, укладений між Тетіївською райдержадміністрацією та ТОВ СП «Володар», жодним чином не порушує права ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп».

Крім того, відповідно до п. 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що скаржником, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду доказів оскарження та визнання недійсними розпорядження Тетіївської райдержадміністрації від 03.09.2009 року № 641, рішення загальних зборів № 12 загальних зборів акціонерів ВАТ «Кашперівськи у бурякорадгосп" від 31.03.2006 року, договору купівлі-продажу, тощо. Розпорядження Тетіївської райдержадміністрації від 03.09.2009 року № 641 є чинним та не скасованим, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 14.04.2010 року укладеного між Тетіївською райдержадміністрацією та ТОВ СП «Володар». Інших підстав недійсності спірного договору оренди, крім тих, які досліджені судом, позивачем не зазначено.

Судова колегія апеляційного господарського суду, звертає увагу на те, що такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України зокрема у своїх постановах від 19.03.2014 року по справі № 909/774/13 та від 22.10.2013 року по справі № 5017/3703/2012.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів зі сторони відповідачів, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів в обґрунтування та підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційні скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» на рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року у справі № 911/3342/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 09.01.2014 року у справі № 911/3342/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3342/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 22.04.2014 року