Постанова № 38398019, 22.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2014 року Справа № 33/5005/10741/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

Секретар судового засідання: Валяр М.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Кудін М.В. представник, довіреність № 09/01 від 03.01.14;

від відповідача: Тананайська Ю.В. представник, довіреність №414 від 01.01.14.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі №33/5005/10741/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 672 733 грн. 68 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013р. (суддя Рудовська І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. (головуючий суддя Широбокової Л.П., судді Пруднікова В.В., Орешкіної Е.В.) у позові відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.14р. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. у справі №33/5005/10741/2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013р. у справі №33/5005/10741/2012 скасовано. Справу №33/5005/10741/2012 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі № 33/5005/10741/2012 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ, на користь Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, суму невірно списаних коштів у розмірі 9832,80 грн. та судовий збір у сумі 196,65 грн. В решті позову - відмовлено.

Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що недотримання залізницею порядку переадресації вантажу не є підставою для звільнення вантажоодержувача від сплати провізної плати, оскільки спірні взаємовідносини врегульовані Додатковою угодою сторін №23-993 від 02.04.2012 до Договору про організацію перевезень та проведення розрахунків. Не може бути підставою для звільнення вантажоодержувача від сплати провізної плати і той факт, що ним не відвантажувалися вантажі на припортові станції, оскільки позивач не відмовився від прийняття цих вагонів (вантажу) та в подальшому використав їх під навантаження продукцією, вказані вагони мали ознаку ЦД-Руда, оплата за порожній пробіг яких також вноситься вантажовласниками.

Не погодившись з оскарженим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, без дослідження наданих позивачем доказів. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що перевізні документи не мають відношення до перевезень позивача та оформлені з численними порушеннями Правил оформлення перевізних документів, а тому не можуть бути підставою для списання коштів з особового рахунку позивача. Спірні вагони не є приватними власними вагонами, а є вагонами інвентарного парку УЗ, таким чином статус вантажу вони не мають.

У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Відповідач зазначає, що позивач прийняв вагони від залізниці та розкредитував перевізні документи без зауважень, використав вагони, придбані на умовах лізингу та в кредит під перевезення залізорудної сировини. Додатковою угодою №23 не обумовлено з яких станцій повертаються порожні вагони для повного навантаження, що спростовує посилання скаржника про те, що вагони під повторне навантаження повинні були прибути на адресу скаржника зі станцій Чоп, Ізов, Ужгород. Відповідач вказує, що судом першої інстанції були досліджені перевізні документи, в результаті чого було виявлено порушення у певних залізничних накладних, за якими було задоволено позов частково. Розкредитувавши перевізні документи без зауважень уповноваженим представником позивача, відповідно до відмітки у графі 53 накладної, одержувач погодився із внесеними відомостями.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2006р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажовласник), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", був укладений договір №ПР/ДН-2-06-1554/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с.9-11, т.1).

Відповідно до п.1.1 предметом вказаного договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 2.2. договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього Договору.

Залізниця зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати позивачу відповідні розрахункові документи через станцію Грекувата або технологічний центр з обробки перевізних документів. Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок. Вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених "Укрзалізницею", за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Технологічного центру з обробки перевізних документів або готівкою на станції. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. (п.п.2.3, 2.4 договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові: збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з особового рахунку вантажовласника, на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше.

02.04.2012р. сторонами укладено додаткову угоду №23-993 до договору, якою договір доповнено п.2.5 наступного змісту: "З метою підвищення ефективності використання рухомого складу та на підставі розпорядження Укрзалізниці від 29.03.2012р. №ЦЗ-1 -9/131 вагони, придбані на умовах лізингу та в кредит, Залізниця надає Вантажовласнику під перевезення залізорудної сировини за напрямком станція Грекувата в "треті" країни через прикордонні станції з ознакою ЦД-Руда. Вантажовласник здійснює оплату по прибуттю вище вказаних вагонів, які повертаються під навантаження, відповідно до п. 13.14. Розділу 2 Збірника тарифів. Вантажовласник приймає під навантаження ту кількість вагонів, яка прибула на станцію одним маршрутом."

Впродовж квітня, травня, серпня 2012 року на станцію Грекувата на адресу позивача з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці прибували вагони по залізничним накладним: №49899297 - 60 вагонів; №42833509 - 53 вагона; №42888933 - 53 вагона; №40040495 - 55 вагонів; №41993874 - 10 вагонів; №42005074 - 12 вагонів; №41773649 -54 вагона; №41774308 - 5 вагонів; №41777325 - 2 вагони; №41533092 - 60 вагонів; №41533100 - 4 вагони; №41542192 - 12 вагонів; №41516485 - 60 вагонів; №41516519 - 14 вагонів; №41659327 - 19 вагонів; №41659897 - 11 вагонів; №41661422 - 29 вагонів; №41734690 - 57 вагонів; №41924465 - 24 вагона; №41945437 - 24 вагона; №41973363 - 20 вагонів; №41974015 - 34 вагона; №41955139 - 1 вагон; №41960188 - 3 вагона; №41960352 - 3 вагони; №42005488 - 20 вагонів; №42006510 - 21 вагон; №42006999 - 20 вагонів.

Державним підприємством "Придніпровська залізниця" було нараховано та списано з особового рахунку ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" провізну плату за перевезення вагонів у порожньому стані згідно переліків у розмірі 672 733, 68 грн. (з ПДВ).

ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму невірно списаних коштів у розмірі 672 733,68 грн., оскільки вважає, що відповідач в порушення п.2.5 Договору, направляв на адресу позивача порожні вагони під повторне навантаження з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці, та стягував плату за їх перевезення в порожньому стані.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 2 ст.916 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до ст.62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється "Укрзалізницею" згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Згідно з п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів також остаточні розрахунки між залізницями i одержувачами за перевезення вантажів i надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому, до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори i вci платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні на станції призначення.

Згідно з п. 6.2 Правил облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, від відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що спірні вагони, які надійшли на станцію Грекувата, були оформлені повними перевізними документами, вантажовласник не відмовився від їх прийняття та використання, про що свідчить відмітка в графі 53 залізничних накладних (а.с.99-111, 115-123 т.3) про розкредитування документів позивачем.

Зазначене є підставою виникнення обов'язку одержувача сплатити провізну плату згідно залізничних накладних.

Оскільки спірні відносини врегульовані додатковою угодою сторін №23-993 від 02.04.2012 до договору про організацію перевезень та проведення розрахунків, якою договір доповнено п.2.5, недотримання залізницею порядку переадресації вантажу не є підставою для звільнення вантажоодержувача від сплати провізної плати.

Додаткова угода сторін №23-993 від 02.04.2012 до Договору про організацію перевезень та проведення розрахунків не містить обмежень, звідки саме мають надходити вагони під навантаження на умовах цієї Додаткової угоди.

Стосовно залізничних накладних №41955139, №41960188 та №41960352 (а.с.112-114 т.3), які містять відмітки про розкредитування вагонів на станції Терни, вагони за даними накладними не приймалися та не акредитувалися позивачем, а тому суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту залізниць України.

Як передбачено ст..134 Статуту претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії.

З огляду на викладене, клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності відносно задоволеної суми позовних вимог, суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення, оскільки строк позовної давності обраховується з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову, а саме з дня списання коштів з особливого рахунку платника в ТехПД.

Наявність недоліків в оформленні накладних за спірними вагонами, не спростовує факт їх прийняття і акредитування позивачем. Твердження про те, що в деяких накладних зазначений інший платник або інший код платника - є підставою для часткового задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку про те, що господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення на користь ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" суму невірно списаних коштів у розмірі 9832,80 грн.

На підставі зазначеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки доводи, викладені в ній не доведено та не підтверджено належним чином, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі № 33/5005/10741/2012 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.04.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко