Рішення № 38397844, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5334/14 23.04.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення 9055,97 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Грабова І.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 9055,97 грн.

На запит ухвали суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АС/2713716.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого визнає заявлену до стягнення суму шкоди та просить суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 в н/п Ленінський, Ленінського р-ну м. Севастополь була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Опель», д.р.н. НОМЕР_2 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного переднього інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1, чим порушив пункти 2.3 б) та 13.1 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 27.12.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок-договір № ОМ-С-2013-0006153 від 20.08.2013 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (ТОВ «Омега Моторс») на суму 9565,97 грн. та ремонтну калькуляцію до нього, Позивачем було складено Страховий акт № 1.002.13.10090/VESKO32011 від 09.09.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 9565,97 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 57133 від 11.09.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 16.08.2013 у справі № 764/839413-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «Опель», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/2713716 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/2713716 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, на час спірної ДТП.

Позивач (його представник) звертався до Відповідача з претензією № ЛВ2532 про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати, та дану вимогу Відповідачем було отримано 07.03.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, Відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Так, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленого Позивачем у страховому акті розміру шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля, та нульового коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля.

Відповідачем також не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на спростування наведеного і обґрунтованого Позивачем розміру шкоди, а також не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення іншого обґрунтованого на думку Відповідача розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, Відповідачем суду також надано не було.

Судом встановлено, що наведені в ремонтній калькуляції та в рахунку-договорі № ОМ-С-2013-0006153 від 20.08.2013 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (ТОВ «Омега Моторс») матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню автомобіля в розмірі 9565,97 грн. є необґрунтованою або завищеною.

Натомість, Відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого визнає заявлену до стягнення суму шкоди.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/2713716 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу (9565,97 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (9565,97 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 9055,97 грн.

З матеріалів справи слідує, що Позивач (повноважний представник) з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з претензією № ЛВ2532 про виплату страхового відшкодування за полісом № АС/2713716. Дана заява та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, були отримані Відповідачем 07.03.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з цим, враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинно бути виплачено страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідачем було отримано відповідну заяву Позивача з усіма обов'язковими додатками, зазначеними у статті 35 вказаного Закону, 07.03.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Відповідач мав право прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), у строк до 90 днів з дня отримання заяви Позивача, тобто в строк по 05.06.2014 включно.

Відтак, ані станом на день звернення Позивача до суду з даним позовом, ані станом на день винесення рішення у даній справі не сплив встановлений законом строк, наданий законом Відповідачу на розгляд вимоги Позивача.

Проте, оскільки Відповідач розглянув вимогу Позивача раніше, погодившись у наданому суду відзиві 23.04.2014 на заявлений Позивачем розмір шкоди, не сплатив його у встановлений Законом 15ти денний строк, то позовні вимоги про стягнення 9055,97 грн. з Відповідача в примусовому порядку визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Однак, з огляду що даний позов було подано Позивачем до суду 27.03.2014, тобто передчасно до закінчення строку, наданого законом Відповідачу на розгляд вимоги Позивача, то станом на день подання позову Відповідач ще не порушив права Позивача та отже не був винним у виникненні даного судового спору, тому судовий збір згідно зі ст. 49 ГПК України за передчасне звернення Позивача до суду з даним позовом, покладається на останнього та не відшкодовується.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 9055 (дев'ять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 97 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.04.2014

Суддя Сташків Р.Б.