Постанова № 38395570, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3386/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до державного підприємства "Златодар" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Золотоніська об'єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства "Златодар" про стягнення заборгованості у сумі 2028807 грн. 36 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням доказів і встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державне підприємство "Златодар", як суб'єкт господарювання - юридична особа, зареєстрований 26.12.2003, згідно довідки перебуває на обліку в Золотоніській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Відповідачем до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області подані податкові декларації:

- з податку на прибуток підприємства із самостійно визначеною сумою авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року у сумі 3019 грн.;

- збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за перше півріччя 2013 року із самостійно визначеною сумою збору, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 4190 грн. 18 коп.;

- з плати за землю за 2013 рік на загальну суму 129011 грн. 80 коп.;

- з податку на додану вартість за грудень 2012 року із самостійно визначеною сумою податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 342710 грн., за січень, лютий 2013 року із самостійно визначеною сумою податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 428228 грн.; за липень - вересень 2013 року із самостійно визначеною сумою податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 302176 грн.

Також позивачем винесене податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2013 року № 439/0000162301 на загальну суму грошового зобов'язання 803142 грн.

Крім того наданий розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за звітній період 2012 року у сумі 15900 грн.

Вираховуючи вищевикладене та згідно даних облікової картки платника податку податковий борг відповідача станом на 30.10.2013 становить 2028807 коп. 36 коп.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що вимоги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області є необґрунтованими, оскільки у зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України не дотримано обов'язкової процедури надсилання відповідачу податкової вимоги по зобов'язанням, що виникли у 2011 році.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Пунктом 59.1 статті 59 названого Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 цього ж Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Податковий кодекс України не містить також і приписів, які б дозволяли дійти висновку про недійсність податкових вимог, надісланих до часу набрання цим Кодексом законної сили в порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, якщо податковим органом направлено податкове повідомлення щодо раніше існуючого податкового боргу (у тому числі й до набрання чинності Податковим кодексом України), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму збільшення.

У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу - на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена в інформаційному листі від 05.07.2012 року № 18223/7/19/5017, діючим законодавством не передбачено повторного направлення податкових вимог на збільшену суму податкового боргу.

Так, в матеріалах справи містяться перша та друга податкові вимоги за 2008 рік, які були надіслані податковим органом відповідачу на підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не дивлячись на те, що направлення податкових вимог відбулося до набрання чинності Податковим кодексом України, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що жодними діючими нормами податкового законодавства не передбачено умови надсилання ще однієї податкової вимоги за податковим боргом, який утворився в період дії норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а накопичується та підлягає стягненню за нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, з урахуванням здійсненого правового аналізу норм податкового законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлена вимога податкового органу є правомірною, а тому з державного підприємства "Златодар" підлягає стягненню до державного бюджету податковий борг у сумі 2028807 грн. 36 коп.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.

Стягнути заборгованість у сумі 2 028807 грн. 36 коп. з рахунків державного підприємства "Златодар" у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.