Постанова № 38395548, 14.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 квітня 2014 року 14:10 справа №826/3745/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Добрівської Н.А., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"доВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українитреті особи1. Реєстраційна служба Яворівського районного управління юстиції Львівської області 2. Приватний нотаріус Яворівського нотаріального округу ОСОБА_1провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Станіславська торгова компанія") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а; 2) зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме вилучення записів про: - арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_1 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року; - заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_1 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року; - запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_1 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3745/14; залучено до участі в адміністративній справі Реєстраційну службу Яворівського районного управління юстиції Львівської області (далі по тексту - третя особа 1) та Приватного нотаріуса Яворівського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа 2) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 07 квітня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти задоволення позову заперечив; представники третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників третіх осіб та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 07 квітня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

За результатами проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод" придбано нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2;будівлю прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а, що підтверджується актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 04 червня 2013 року №22664762/12-1/1 та свідоцтвом.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод" правонаступником якого є ТОВ "Станіславська торгова компанія" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявами від 16 грудня 2013 року №1 та №2, у яких просило вжити заходи щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявами про припинення (обтяження) іпотеки.

Позивач зазначає, що відповідачем не вчинено будь-яких дій та не отримано відповіді, а тому вважає бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення протиправною, мотивуючи позовні вимоги тим, що чинним законодавством визначено особливості реєстрації припинення іпотеки нерухомого майна, придбаного саме з прилюдних торгів, які передбачають подання державним виконавцем відповідної заяви.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо відповідності дій відповідача вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керується наступним.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною дев'ятою статті 16 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

У разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що в межах спірних правовідносин, іпотека припиняється з моменту реалізації предмета іпотеки, відомості про що підлягають державній реєстрації, яка проводиться на підставі заяви державного виконавця, оскільки, як встановлено вище, нерухоме майно, яке є предметом іпотеки придбано за результатом прилюдних торгів.

Аналогічні вимоги щодо державної реєстрації припинення іпотеки містить також Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі по тексту - Порядок).

Так, пунктом 63 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою заявник у разі подання заяви про державну реєстрацію в паперовій формі подає документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

Для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою у разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державний виконавець подає органові державної реєстрації прав примірник акта про реалізацію предмета іпотеки.

Водночас, суд звертає увагу на те, що подання заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки є правом державного виконавця, оскільки жодна правова норма не передбачає обов'язку державного виконавця звертатись з такою заявою до органу державної реєстрації прав. Судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності у межах спірних правовідносин підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення та для зобов'язання вчинити відповідні дії.

При цьому, суд звертає увагу на те, що положення Порядку, також не носять імперативного характеру у відношенні державного виконавця щодо подання ним органові державної реєстрації прав примірника акта про реалізацію предмета іпотеки.

Таким чином, на думку суду позовні вимоги нормативно та документально не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, як встановлює частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини першої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Враховуючи наведені процесуальні норми, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України розглянути заяви ТОВ "Станіславська торгова компанія" від 16 грудня 2013 року №1 та №2.

При цьому, суд звертає увагу на те, що факт отримання відповідачем заяв ТОВ "Станіславська торгова компанія" від 16 грудня 2013 року №1 та №2 про вжиття заходів щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявами про припинення (обтяження) іпотеки не заперечується.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, дії відповідача відповідають вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Станіславська торгова компанія" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" відмовити повністю.

2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" від 16 грудня 2013 року №1 та №2.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Н.А. Добрівська

О.П. Огурцов