Постанова № 38395457, 14.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2014 р. Справа № 805/3645/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 965,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 965,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 965,00 грн.

Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми ст.ст. 14, 16, 20, 41, 57 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за самостійно поданою заявою, який на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд без його участі в письмовому проваджені.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що їх приписи не відокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером НОМЕР_1, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить корінець свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_3

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності № 1480 від 26.12.2011 року, в якій визначено вид діяльності за КВЕД 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Обрана ставка єдиного податку -10 % до розміру мінімальної заробітної плати, яка відноситься до І групи .

На підставі наданої заяви відповідачу видане свідоцтво платника єдиного податку серії Б № 005788 від 31.05.2012 року.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку.

Податковим органом за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002681710 від 24.04.2013 року , яким визначено податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 170 грн., з яких за основним платежем 0 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями 170 грн., яке отримано відповідачем особисто, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Внаслідок несплати податкового зобов'язання за відповідачем утворилась заборгованість з єдиного податку за період з 07.05.2013 по 20.12.2013 року з урахуванням часткової сплати у розмірі 965,00 грн., що підтверджується зворотній боком облікової картки платника податків.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Податковим органом сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 01.08.2013 року № 7541-17. Поштове відправлення повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

За приписами частини 3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 965,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 965,00 грн. на користь місцевого бюджету, на розрахунковий рахунок № 31518970700092, одержувач Харцизьке УК\м. Іловайськ/ 18050400, МФО 834016, ОКПО 37980439, банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.