Постанова № 38393093, 08.04.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року Справа №810/3903/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання- Луценко К.Ю.;

за участю:

представника відповідача- Бездолі Ю.О. (довіреність №3112/4 від 31.12.2013 р.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови №3-0807/3 від 08.07.2013 р.,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови №3-0807/3 від 08.07.2013 р., якою на позивача було накладено штраф за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103230,00 грн.

Мотивом звернення до суду позивач вказує невідповідність висновку акту перевірки від 18.06.2013 р. фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, з викладених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на тому, що перевірка була проведена у межах повноважень, наданих ІДАБК та з дотриманням вимог чинного законодавста. Вказав, що при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил перевіряючими було виявлено порушення ДБН А.3.1-5-2009, забезпечення якості будівельної продукції за що позивач і був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, надавши їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:

в червні 2013 р., головним державним інспектором інспекційного відділу №1 інспекції ДАБК Київської області відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на підставі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. №553 з урахування звернення СБУ від 13.05.13 р. №52/2-2094 та направлення на проведення перевірки №1703.13/09/02 від 12.06.2013 р. була проведена перевіркаТОВ «Баришівська зернова компанія» у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил. Об'єктом перевірки став цілісний майновий комплекс Баришівського ХПП з будівництвом калібрувального-насіннєвого цеху та реконструкції (з прибудовою) адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки встановлено, зокрема, що генпідрядник ФОП ОСОБА_1 здійснював ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів та правил, відсутні журнали бетонних, зварювальних робіт. Порушено вимоги ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва», застосування виробів і конструкцій, що підлягають обов'язковій сертифікації і не пройшли її (металеві конструкції будівлі калібрувально-насіннєвого цеху, порушено вимоги ДБН А.3.1-5-96), про що складено акт від 18.06.2013 р. та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2-Л-З1804/4 від 18.06.2013 р..

08.07.2013 р., інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області при розгляді матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності була прийнята постанова № 3-0807/3 від 08.07.2013 р. про накладення штрафу на позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103230 грн.грн. на підставі п.7 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Надаючи правової оцінки відносинам, що складися між сторонами, суд зважає на наступне:

згідно статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи. Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" від 23.05.2011 № 549 утворено територіальний орган - ІДАБК у м. Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 затверджено Положення про Інспекцію. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Згідно пункту 3 Положення про Інспекцію основними її завданнями є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.

Згідно із п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 визначено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Як встановлено судом у засіданні, представниками контролюючого органу при проведенні перевірки ТОВ «Баришевська ХПП», у межах наданих ним повноважень та з дотриманням відповідних процедур, було виявлено, що позивачем - ФОП ОСОБА_1 як генпідрядником допущено порушення вимог ДБН ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва», застосування виробів і конструкцій, що підлягають обов'язковій сертифікації і не пройшли її (металеві конструкції будівлі калібрувально-насіннєвого цеху) і саме за це порушення останній був підданий штрафу у розмірі 103230 грн. В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначає, що металеві вироби, які використовувались при будівництві калібрувально-насіннєвого цеху за кодом ДКТП №25.11.10-30.00 УКТЗЕД 0094060003900 відстуні у переліку продукції, яка згідно наказу №28 від 01.02.2005 р. підлягає обов'язковій сертифікацїї.

Суд відкидає доводи позивача з цього приводу з урахуванням наступного: УКТЗЕД-це класифікація товарів з митною метою, здійснюється відповідно до статті 69 Митного кодексу України згідно з вимогами за Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі-УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. №2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару. З метою забезпечення єдиного тлумачення та застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 р. №1561 (зі змінами).

Згідно зі статтею 23 МКУ за письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб митні органи приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України. Попереднє рішення є обов'язковим для виконання будь-яким митним органом. Форма попереднього рішення та порядок його прийняття визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Попередні рішення можуть прийматися зокрема і з питань класифікації товарів (у т. ч. комплектних об'єктів, що постачаються у розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) згідно з УКТЗЕД. Порядок прийняття попередніх рішень затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №650 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.07.2012 р. за №1085/21397) «Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України».

Згідно з пунктом 8 статті 69 МКУ висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів за УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Позивач не надав до суду рішення компетентного органу, яким визначено код товару за УКТЗЕД та підтвердження того, що саме цей товар (виріб) з підтвердженням його класифікації в установленому порядку, використовувався при будівництві калібрувально-насіннєвого цеху Баришівського ХПП.

Крім того, Закон України «Про технічне регулювання» передбачає низку нових правових норм, що регламентують підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом будівельної та іншої продукції та її обігом на ринку. Основним інструментом вирішення питань в цій сфері є технічний регламент, що встановлює обов'язкові вимоги до об'єктів технічного регулювання, тобто до продукції або пов'язаних з нею процесів проектування виробництва, будівництва, монтажу, налагодження, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації. Визначення класифікації металевих конструкцій відбулась на власний розсуд позивача.

Крім того, наразі регулювання відносин у сфері безпеки, в тому числі будівництва, здійснюється на основі директив Нового та Глобального підходів і Національних стандартів, гармонізованих з європейськими нормами. Істотну роль у технічному регулюванні мають національні стандарти. Національні стандарти дозволять конкретизувати вимоги технічних регламентів не в кількісній, а в якісній формі.

У зв'язку із прийняттям останніми роками нових законів в галузі стандартизації та технічного регулювання в Україні проводиться регулювання системи національних нормативних документів із будівництва. На цей час розроблено понад 50 проектів регламентних технічних умов і будівельних норм, що стосуються залізобетонних конструкцій, металоконструкцій, цегли та каменів (керамічних, силікатних, безцементних), виробів з ніздрюватих бетонів, вікон і балконних дверей (полівінілхлоридних, алюмінієвих, дерев'яних, металевих, склопакетів), труб із полівінілхлориду, поліетилену, поліпропілену та інших виробів. У всіх розроблених регламентних технічних умовах є розділ «Оцінка відповідності».

У будівельній галузі України зареєстровано 24 стандарти. З них діють із липня 2009 р. 10 стандартів на металоконструкції - колони, ферми, сходи, майданчики, панелі, балки, цеглу та камені силікатні. Інші 14 набули чинності із січня 2010 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1764 затверджений Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд, який розроблений на основі вимог Директиви Євросоюзу 89/106/ЄЕС від 21.12.1988 р. про наближення законів, підзаконних актів і адміністративних положень країн-членів щодо будівельних виробів. Цей регламент визначає основні вимоги до будівельних виробів, будівель і споруд із забезпечення безпеки життя та здоров'я громадян, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії, захисту навколишнього природного середовища, а також містить процедури оцінки відповідності виробів установленим вимогам і порядок їх застосування.

Основні вимоги до споруд визначаються з урахуванням технічних традицій, кліматичних та інших умов, які передбачаються регламентними технічними умовами й будівельними нормами.

Оцінка відповідності вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд здійснюється шляхом сертифікації призначеним у встановленому порядку органом оцінки відповідності за показниками стандарту на конкретний вид продукції.

Сертифікація продукції здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінювання відповідності з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 " Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності": 1)випробування виробником виробу певного типу; 2)здійснення контролю над виробництвом на підприємстві; 3)випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно програмі випробувань; 4)подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно програмі випробувань; 5)випробування під керівництвом органу оцінки виробу певного типу; 6)випробування під керівництвом органу оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно програмі випробувань; 7)проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю виробництва; 8)перевірка органом оцінки системи якості виробництва; 9)проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю виробництва;10)проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва; 11) випробування під керівництвом органа оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику, відповідно до програми аудиту.

Сертифікація продукції може здійснюватися також з використанням модуля В Для кожного окремого виробництва продукції орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у технічному регламенті, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінювання відповідності документуються виробником. Якщо на підприємстві, що виробляє конкретний вид продукції, відсутній контроль виробництва, то надання позитивного висновку та видача сертифіката відповідності не можливі. Відповідність системи контролю виробництва вимогам ДСТУ 1SO 9001 є достатнім для позитивної оцінки цієї системи.

Таким чином, для забезпечення надійності й довговічності металевих конструкцій необхідна їх сертифікація.

До того, ж суд звертає увагу, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р. в Україні діє державна система сертифікації. Згідно із ст. 14 цього Декрету, така система створюється Держспоживстандартом України - національним органом України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування. Сертифікація продукції здійснюється з метою: 1) запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; 2) сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; 3) створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі. Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

До переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації згідно з вимогами сучасної системи сертифікації України відноситься «п.31 Будівельні матеріали, вироби та конструкції».

Таким чином, суд вважає правомірними дії відповідача який, встановивши під час проведення перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 ДБН А.3.1.-5-2009 р. забезпечення якості будівельної продукції, вжив передбачені Законом заходи реагування: склав акт від 18.06.2013 р., протокол про правопорушення №2-Л-З1806/4 та виніс постанову про накладення штрафу.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 квітня 2014 р.