Рішення № 38390927, 22.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3638/14 22.04.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

про стягнення 31 195,98 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Байправ М.С. - представник (дов. № 599 від 23.05.2013 р.)

Від відповідача не з'явивися

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору страхування транспортних засобів №АМ043941 від 15.10.2012 р. в розмірі 31195,98 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором страхування транспортних засобів №АМ043941 від 15.10.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Skoda» державний номер НОМЕР_2, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого ОСОБА_3 визнаний винним у її скоєні, застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3361543, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 31195,98 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.2014 р. порушено провадження у справі №910/3638/14 та призначено справу до розгляду на 17.03.2014 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. справу № 910/3638/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" про стягнення 31 195,98 грн. передано на розгляд судді Капцовій Т.П.

Ухвалою суду від 17.03.2014 р. справу № 910/3638/14 прийнято до провадження суддею Капцовою Т.П., розгляд справи призначено на 31.03.2014 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. справу № 910/3638/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" про стягнення 31 195,98 грн. передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою суду від 21.03.2014 р. справу № 910/3638/14 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В. та призначено розгляд справи на 31.03.2014 р.

У судове засідання 31.03.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 14.04.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 14.04.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.04.2014р., про що виніс відповідну ухвалу від 14.04.2014р.

У судове засідання 22.04.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/3638/14 від 07.03.2014 р. про порушення провадження у справі, від 17.03.2014 р., від 21.03.2014р., 31.03.2014р. та 14.04.2014р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд 6), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвали від 17.03.2014 р., від 21.03.2014р. від 31.03.2014р. та від 14.04.2014р. вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення вказаних ухвал суду за адресою відповідача з відмітками про вручення останніх уповноваженому представнику, містяться в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 31.03.2014 р., 14.04.2014 р. та 22.04.2014р. до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.04.2014 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 22.04.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір страхування транспортних засобів №АМ043941 від 15.10.2012 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1.

Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.11.2012 р. та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9095232, 23.10.2012 р. о 15 год. 50 хв., в м. Києві по вул. Мечнікова 10/2 трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, та транспортного засобу «Skoda» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.11.2012 р.

До ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Відповідно до Звіту №2777/12 про визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1 від 26.10.2012, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 31510,32 грн.

ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі Страхового акту №UA2012102300029/L01/01 від 12.11.2012р. та №UA2012102300029/L01/02 від 21.01.2013 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 31195,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7553 від 14.11.2012 р. на суму 12971,84 грн. № 9386 від 22.01.2013р. на суму 9236,89 грн., а також, довідкою про проведення акту взаємозаліку на недоотриману страхову премію в розмірі 8987,25 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Skoda» державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля «Skoda» державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/3361543).

Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Skoda» державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.11.2012 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/3361543), а до ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/3361543) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу у розмірі 0 грн., вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 31195,98 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 31195,98грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, будинок 6, ідентифікаційний код 35893575) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) шкоду в розмірі 31195 (тридцять одну тисячу сто дев'яносто п'ять) грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 25.04.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева