Постанова № 38390848, 26.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2010 року 09:41 № 2а-6996/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М. , за участю представників сторін:

від позивача: Чепілко Руслани Миколаївни

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомвиконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості у сумі 1739,25 грн.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини четвертої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1959,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 був зареєстрований як платник страхових внесків у Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту - Голосіївська дирекція) 04 січня 2006 року за №39273.

Голосіївською дирекцією відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі по тексту - Закон) та відповідно до наказу від 13.03.2009 №179-Р була проведена документальна ревізія відповідача по сплаті коштів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пов'язана з несвоєчасною сплатою страхових внесків за період з 17.02.2003 по 13.03.2009.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем частини першої статті 23 та пункту 2 частини другої статті 27 Закону, відповідачем несвоєчасно було сплачено страхові внески в сумі 1111,50 грн., що було відображено в акті ревізії від 13.03.2009 №332. За результатами перевірки відповідачу рішенням про застосування та зарахуванням до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 16.03.2009 №47, в порядку встановленому статтею 30 Закону було донараховано страхових внесків в сумі 1111,50 грн., накладено штраф у сумі 555,75 та застосовано пеню у сумі 292 грн.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути із відповідача заборгованость у сумі 1739,25 грн. у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення та відповідним звітом позивача.

В судовому засіданні представник виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач відповідно до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, до суду не з'являвся, заперечень проти позову до суду не надавав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд , -

ВСТАНОВИВ:

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1739,25 грн.

Матеріали справи свідчать, що структурним підрозділом позивача відповідно до наказу від 13.03.2009 №179-Р була проведена документальна ревізія відповідача по сплаті коштів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пов'язана з несвоєчасною сплатою страхових внесків за період з 17.02.2003 по 13.03.2009.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем частини першої статті 23 та пункту 2 частини другої статті 27 Закону, відповідачем несвоєчасно було сплачено страхові внески в сумі 1111,50 грн., що було відображено в акті ревізії від 13.03.2009 №332. За результатами перевірки відповідачу рішенням про застосування та зарахуванням до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 16.03.2009 №47, в порядку встановленому статтею 30 Закону було донараховано страхових внесків в сумі 1111,50 грн., накладено штраф у сумі 555,75 та застосовано пеню у сумі 292 грн.

Відповідно до пункту 16.1 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 №38, зазначене рішення відповідачем не оскаржено, а суму зазначених вище фінансових та штрафних санкцій до бюджету Фонду не перераховано, причини не сплати позивачу не повідомлено.

На момент звернення позивача до суду заборгованість самостійно відповідачем у повному обсязі не погашено.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 27 Закону страхувальник має право на судовий захист своїх прав.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 28 Закону передбачено, що страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з частиною другою цієї статті страховик зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів, здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону.

Відповідно до статті 30 Закону cтрахувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Згідно з частинами другої та четвертої цієї статті не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку, а право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно пункту 15.14 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 №38 по результатах ревізії або перевірки складається акт. В акті ревізії (перевірки) зазначається: за який період проведено ревізію (перевірку), які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги, у здійсненні інших виплат за рахунок коштів Фонду; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені, суми витрат, які не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків чи належать до виплати застрахованим особам додатково. При складанні акта ревізії службові особи дотримуються вимог щодо об'єктивності, чіткості та точності у викладі фактів порушень, виявлених під час ревізії. Акт ревізії має відповідати вимогам ділової мови та офіційно-ділового стилю. При викладі фактів порушень в акті ревізії зазначаються нормативні документи, вимоги яких порушено.

При наявності заперечень або зауважень до акта ревізії (перевірки) керівник, головний бухгалтер чи інші особи, які підписують акт, в день його передачі роблять про це застереження перед своїми підписами із зазначенням дати за правилами, визначеними у підпункту 15.14.4 названого пункту. Якщо у встановленому порядку пояснення чи зауваження стосовно акта не надійшли, акт ревізії вважається узгодженим.

Згідно пункту 16.1 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 №38 обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування сум фінансових та штрафних санкцій за матеріалами ревізій, здійснене робочим органом Фонду, є помилковим, покладається - на платника страхових внесків.

У разі коли платник страхових внесків вважає, що орган Фонду невірно визначив суму фінансових та штрафних санкцій або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, або виходить за межі його компетенції, встановленої законодавством, такий страхувальник має право звернутися до - органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які страхувальник вважає за потрібне надати.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів сплати уточненої пред'явленої до стягнення суми суду не надано.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 35, 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р №25607512023397 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 26080410, код платежу 50030400) 1739,25 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять гривень 25 копійок).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2010