Рішення № 38390544, 16.04.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/11303/2012

Провадження № 2/361/5/14

16.04.2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарях Лисенко М.В., Петренко С.М., Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поділ майна подружжя, в якому зазначав, що 30.04.2004 року він уклав шлюб із ОСОБА_2

Від спільного подружнього життя в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2012 року шлюб між ними розірвано.

За час проживання у шлюбі ними збудовано житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1127 кв. м, вартістю 2361460 грн. право власності на 89/100 частин якого визнано за ОСОБА_2

У добровільному порядку між ними не досягнуто згоди про розподіл нажитого майна, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду.

Враховуючи викладене позивач просив розділити майно подружжя між ним та ОСОБА_2, визнавши за ним право власності на 89/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на наступні житлові приміщення: цокольного поверху 3-1 приміщення площею 35,7 кв. м, 3-2 приміщення площею 16,1 кв. м, 3-3 приміщення площею 14,5 кв. м, 3-9 приміщення площею. 1,7 кв.м, 3-10 приміщення площею 17,9 кв.м; 3-11 приміщення площею 20,3 кв.м; 3-12 приміщення площею 20,3 кв.м; приміщення першого поверху 3-13 приміщення площею 11,7 кв.м, 3-14 приміщення площею 2,7 кв.м, 3-15 приміщення площею 16,7 кв.м, 3-27 приміщення площею 19,4 кв.м; приміщення другого поверху: 3-28 приміщення площею 16,3 кв.м, 3-29 приміщення площею 34,3 кв.м, 3-30 приміщення площею 2,0 кв.м, 3-31 приміщення площею 15,5 кв.м, 3-32 приміщення площею 3,7 кв.м, 3-33 приміщення площею 16,5 кв.м, 3-34 приміщення площею 2,3 кв.м, 3-35 приміщення площею 26,5 кв.м, 3-36 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-37 приміщення площею 18,0 кв. м, 3-38 приміщення площею 18,5 кв.м, 3-39 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-40 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-41 приміщення площею 18,3 кв.м; приміщення мансарди: 3-42 приміщення площею 16,1 кв.м, 3-43 приміщення площею 35,8 кв.м, 3-44 приміщення площею 1,9 кв.м, 3-45 приміщення площею 24,2 кв.м, 3-50 приміщення площею 16,2 кв.м, 3-51 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-52 приміщення площею 2,4 кв.м, 3-53 приміщення площею 23,8 кв. м, 3-54 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-55 приміщення площею 18,3 квм, 3-56 приміщення площею 19,4 кв.м, 3-57 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-58 приміщення площею 2,2 кв. м, 3-59 приміщення площею 19,6 кв.м, всього по житловому будинку 542,0 кв.м, балкон, ганок та огорожу; визнати за ОСОБА_2 право власності на 89/200 частин вказаного житлового будинку на наступні приміщення цокольного поверху приміщення 1 площею 4,8 кв.м, 2-1 приміщення площею 46,0 кв. м, 2-2 приміщення площею 14,0 кв. м, 2-3 приміщення площею 8,8 кв. м, 2-4 приміщення площею 14,3 кв.м, 2-5 приміщення площею 24,9 кв.м; 3-4 приміщення площею 22,4 кв. м; 3-5 приміщення площею 2,2 кв.м; 3-6 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-7 приміщення площею 12,2 кв.м, 3-8 приміщення площею 7,8 кв.м; приміщення першого поверху 2-6 приміщення площею 2,6 кв.м, 2-7 приміщення площею 2,1 кв.м, 2-8 приміщення площею 19,4 кв.м, 2-9 приміщення площею 14,4 кв.м, 3-16 приміщення площею 22,4 кв.м, 3-17приміщення площею 15,3 кв.м, 3-18 приміщення площею 2,5 кв.м, 3-19 приміщення площею 3,1 кв.м, 3-20 приміщення площею 20,0 кв.м, 3-21 приміщення площею 2,6 кв.м, 3-22 приміщення площею 17,2 кв.м, 3-23 приміщення площею 17,4 кв.м, 3-24 приміщення площею 2,9 кв.м, 3-25 приміщення площею 2,8 кв.м, 3-26 приміщення площею 17,4 кв.м; приміщення другого поверху: 2-10 приміщення площею 17,2 кв.м, 2-11 приміщення площею 22,0 кв.м, 2-12 приміщення площею 23,8 кв.м, 2-13 приміщення площею 11,1 кв.м, 2-14 приміщення площею 18,8 кв.м, 2-15 приміщення площею 4,3 кв.м, 2-16 приміщення площею 14,6 кв.м; приміщення мансарди: 3-46 приміщення площею 23,2 кв.м, 3-47 приміщення площею 32,9 кв.м, 3-48 приміщення площею 2,1 кв.м, 3-49 приміщення площею 3,0 кв.м, всього по житловому будинку 494,7 кв.м, а - відкрита веранда, ганок, огорожа.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень підтримав у повному обсязі, пояснив, що у 2006 році батько відповідачки подарував їй ? частини будинку АДРЕСА_1. За час перебування у шлюбі вони вдосконалили вказаний житловий будинок, починаючи з підвалу та закінчуючи дахом, де провели капітальний ремонт, облаштували територію будинку, зробили дорогу, огорожу та ворота, встановили вентиляційну систему, замінити вікна, сантехніку, на мансарді підключили електро та водопостачання. Для проведення вказаних робіт, він продав дві квартири належні йому та дочці, залучивши особисті кошти.

Уточнив, що йому відомо про рішення суду яким за ОСОБА_2 визнано право власності на 89/100 частин житлового будинку, проти вказаного рішення він на той час не заперечував, так як частка відповідачки мала у подальшому перерозподілитися між ними. Із варіантів запропонованих експертом для поділу будинку йому найбільше підходить перший. Просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав, пояснив, що за час спільного проживання подружжя збудувало спірний будинок загальною площею 1127 кв.м. До об'єктів права спільної сумісної власності належить 89/100 частин спірного житлового будинку, які ОСОБА_2 набула у власність на підставі рішення суду від 13.10.2009 року. Просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснила, що житловий будинок, який позивач просить суд поділити належить особисто їй, так як побудований до шлюбу та подарований їй. На даний час вона використовує будинок для здачі у найм. Позивач не має права претендувати на ті приміщення, що були їй подаровані та збудовані за кошти родичів. Квартира № 3 по вказаному будинку є прибудовою, яка здійснювалася за її особисті кошти та кошти батьків, право власності визнано за нею на підставі рішення суду.

Додала, що на час укладення договору дарування загальна площа спірного будинку складала 326,3 кв.м, він складався із цокольного, першого, другого поверхів та даху без житлових приміщень. Добудова до житлового будинку була здійснена під час перебування у шлюбі, її площа складає 778,4 кв.м за її особисті кошти та кошти батьків.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, підтримав пояснення дані відповідачкою. Просить у позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, заперечення відповідачки та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Судом встановлено, що 30.04.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Октябрського районного управління юстиції м. Полтави зареєстровано шлюб між сторонами.

Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

До спірних об'єктів права спільної сумісної власності подружжя позивач відносить 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1

Так, з матеріалів справи встановлено, що в період перебування у шлюбі ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого у реєстрі за № 12044 від 10.10.2006 року набула право власності на ? частини будинку АДРЕСА_1. Згідно із вказаним договором дарування загальна площа будинку станом на день вчинення дарування складала 326,3 кв. м, житлова - 136,8 кв. м. Співвласником ? частини згідно із вказаним договором стала ОСОБА_7 - мати відповідачки.

Згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7 на підставі договору дарування земельної ділянки від 10.04.2008 року є власником земельної ділянки площею 0,0125 га та одноособово на підставі договору дарування від 10.04.2008 року є власником земельної ділянки площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та одночасно власником земельної ділянки площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства за вищевказаною адресою.

04.10.2012 року ОСОБА_7 подарувала належні їй на праві власності земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_8

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2009 року за ОСОБА_7 визнано право власності на 11/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 90,3 кв.м, житловою 46,5 кв. м. та визнано за ОСОБА_2 право власності на 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1036,70 кв.м, житловою 462,20 кв. м., що складається із перелічених приміщень.

З експлікації, що міститься у технічному паспорті на будинок від 29.07.2008 року вбачається, що спірний будинок умовно поділений на 3 квартири, при цьому згідно із вищевказаним рішенням суду за ОСОБА_7 визнано право власності на квартиру НОМЕР_3, що має загальну площу 90,3 кв. м, житлову 46,5 кв. м. Разом з тим, об'єктом спору сторін по даній справі є квартира НОМЕР_4 загальною площею 258,3 кв. м житловою - 90,3 кв.м та квартира НОМЕР_5 загальною площею 778,4 кв.м, житловою 371,9 кв.м. Зі зведеного акту вартості будівель та споруд вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 розташований житловий будинок та огорожа. Житловий будинок складається із цокольного, першого, другого поверхів та мансарди.

З договору дарування від 04.10.2012 року вбачається, що співвласником 11/100 частин спірного житлового будинку на даний час є ОСОБА_8, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав.

Оцінюючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 належить до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та відповідно підлягає поділу в рівних частинах, тобто по 89/200 частин, так як будь-яких доказів, які б мали істотне значення для відступлення від засади рівності часток подружжя (ч.2 ст.70 СК України) судом здобуто не було, а стороною відповідача не надано.

Не визнаючи позовні вимоги про розподіл майна подружжя, відповідачка жодних доказів, які б підтверджували її заперечення суду не надала. Судом враховується, що за договором дарування вона набула право власності на ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, при цьому загальна площа будинку на момент вчинення дарування з урахуванням ? частки ОСОБА_7 складала 326,3 кв. м. Належні відповідачці ? частки житлового будинку в натурі виділені не були. У той же час згідно із рішенням суду від 13.10.2009 року площа належної ОСОБА_2 частки вже складала 1036,70 кв.м, житлова - 462,20 кв.м із зазначенням конкретних приміщень, тобто фактично після набуття частини нерухомого майна на підставі договору дарування його загальна площа збільшилася майже в тричі, житлова з 136,8 кв.м до 462,20 кв.м, що є досить значним та суттєвим.

На підтвердження факту будівництва спірного майна та його поліпшення позивачем зазначено численні видаткові касові накладні, товарні чеки, договори на виконання певних підрядних робіт, розписки про передачу коштів за виконані роботи. Суд приймає за основу вказані документи та вважає їх належними доказами на підтвердження обставин будівництва 89/100 частин житлового будівництва.

Крім того, судом враховується, що в період здійснення будівництва спірного житлового будинку ОСОБА_1 на підставі договору від 22.06.2006 року продав належну йому квартиру у м. Полтава, отримавши 75000 грн.; 05.07.2007 року відчужив належний йому житловий будинок та земельну ділянку у м. Бровари, отримавши 555500 грн. та 959500 грн.; 16.07.2008 року позивач продав нежитлові приміщення у м. Полтава, отримавши 178000 грн.; 26.02.2008 року ОСОБА_1 продав частину земельної ділянки по АДРЕСА_2, отримавши 237757 грн. Зазначені суми прибутку позивача є значними і отримані у період перебування сторін у шлюбі. Заперечуючи проти факту участі позивача у будівництві спірного будинку відповідачка вказує, що будівництво здійснювалося нею за власні кошти також залучалися кошти батьків та родичів, однак будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у неї та її батьків та родичів можливості здійснення будівництва останньою надано не було.

При винесенні даного рішення судом враховується підстава набуття відповідачкою права власності на 89/100 частин житлового будинку, а саме рішення суду від 13.10.2009 року про визнання права власності на підставі ст. 375, 376 ЦК України. В той же час діюче сімейне законодавство України містить вичерпний перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, ст. 57 СК України. При цьому майно набуте за рішенням суду з підстав ст. 375, 376 ЦК України не належить до особистої приватної власності одного із подружжя. Варто звернути увагу, що під час слухання даної справи по суті ОСОБА_2 вимог щодо визнання будь-якої частини спірного будинку особистою власністю не заявляла.

За таких обставин, суд, виходячи зі змісту ч.1 ст. 70 СК України вважає, що частки майна колишнього подружжя ОСОБА_2 щодо спірних 89/100 частин житлового будинку є рівними, і за позивачем слід визнати право власності на 1/2 частину майна, а саме 89/200 частин спірного житлового будинку.

З метою встановлення можливих варіантів поділу спірного житлового будинку (89/100 частин) судом призначалася судова будівельно-технічна експертиза.

31.01.2014 року КНДІСЕ складено висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. При цьому експертом встановлено, що розділити житловий будинок АДРЕСА_1 на дві окремі ізольовані квартири відповідно до часток ? /89/200 та ? (89/200) у відповідності до нормативних документів вбачається можливим при умові відступу від ідеальних часток співвласників. Площа житлового будинку достатня для влаштування двох ізольованих квартир. Експертом запропоновано три варіанти поділу домоволодіння з відхиленням від ідеальних часток співвласників по площі у жилому будинку і по вартості будівель і споруд.

Позивачем по даній справі обрано перший варіант поділу житлового будинку, із зазначенням його як першим співвласником за рахунок якого має бути здійснена доплата компенсації вартості ідеальної частки в розмірі 18923 грн.

Оцінюючи висновок експерта від 31.01.2014 року та запропоновані ним варіанти поділу будинку, суд вважає, що перший варіант дійсно є прийнятним для обох сторін по справі з урахуванням тих обставин, що у наведеному варіанті поділу сторонам для забезпеченості ізольованості приміщення не потрібно виконувати значні будівельні роботи, а лише закласти дверні прорізи та влаштувати перегородку. Крім того, судом також враховується не значний порівняно із вартістю будинку розмір компенсації, який підлягає сплаті однією стороною іншій. Разом з тим, з урахуванням всіх обставин по даній справі, суд вважає за доцільне визначити відповідачку по даній справі першим співвласником, а позивача - другим. При розгляді даної справи по суті та призначенні експертизи щодо розподілу відповідачка жодного із запропонованих варіантів поділу не погоджувала, так як право позивача на розподіл сумісного майна не визнавала. На момент призначення судом експертизи жодних питань на вирішення експерта не ставила, наданим законом правом не скористалася.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а саме судового збору в розмірі 3219 грн. та витрат по проведенню експертизи в розмірі 14086,921 грн., суд приходить до вимог ст. 88 ЦПК України та вважає за доцільне розподілити їх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Поділити спільне сумісне майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області загальною площею 1036,7 кв.м.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 89/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області з відхиленням від ідеальних часток співвласників по площі у жилому будинку і по вартості будівель і споруд згідно із варіантом 1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 31.03.2014 року за № 7298/13/155/156/14-43 на наступні приміщення: цокольного поверху приміщення 1 площею 4,8 кв.м, 2-1 приміщення площею 46,0 кв. м, 2-2 приміщення площею 14,0 кв. м, 2-3 приміщення площею 8,8 кв. м, 2-4 приміщення площею 14,3 кв.м, 2-5 приміщення площею 24,9 кв.м; 3-4 приміщення площею 22,4 кв. м; 3-5 приміщення площею 2,2 кв.м; 3-6 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-7 приміщення площею 12,2 кв.м, 3-8 приміщення площею 7,8 кв.м;

приміщення першого поверху 2-6 приміщення площею 2,6 кв.м, 2-7 приміщення площею 2,1 кв.м, 2-8 приміщення площею 19,4 кв.м, 2-9 приміщення площею 14,4 кв.м, 3-16 приміщення площею 22,4 кв.м, 3-17приміщення площею 15,3 кв.м, 3-18 приміщення площею 2,5 кв.м, 3-19 приміщення площею 3,1 кв.м, 3-20 приміщення площею 20,0 кв.м, 3-21 приміщення площею 2,6 кв.м, 3-22 приміщення площею 17,2 кв.м, 3-23 приміщення площею 17,4 кв.м, 3-24 приміщення площею 2,9 кв.м, 3-25 приміщення площею 2,8 кв.м, 3-26 приміщення площею 17,4 кв.м.

приміщення другого поверху: 2-10 приміщення площею 17,2 кв.м, 2-11 приміщення площею 22,0 кв.м, 2-12 приміщення площею 23,8 кв.м, 2-13 приміщення площею 11,1 кв.м, 2-14 приміщення площею 18,8 кв.м, 2-15 приміщення площею 4,3 кв.м, 2-16 приміщення площею 14,6 кв.м;

приміщення мансарди: 3-46 приміщення площею 23,2 кв.м, 3-47 приміщення площею 32,9 кв.м, 3-48 приміщення площею 2,1 кв.м, 3-49 приміщення площею 3,0 кв.м, всього по житловому будинку 494,7 кв.м, а - відкрита веранда, ганок, огорожа.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 89/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області з відхиленням від ідеальних часток співвласників по площі у жилому будинку і по вартості будівель і споруд згідно із варіантом 1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 31.03.2014 року за № 7298/13/155/156/14-43 на наступні приміщення цокольного поверху 3-1 приміщення площею 35,7 кв. м, 3-2 приміщення площею 16,1 кв. м, 3-3 приміщення площею 14,5 кв. м, 3-9 приміщення площею. 1,7 кв.м, 3-10 приміщення площею 17,9 кв.м; 3-11 приміщення площею 20,3 кв.м; 3-12 приміщення площею 20,3 кв.м,

приміщення першого поверху 3-13 приміщення площею 11,7 кв.м, 3-14 приміщення площею 2,7 кв.м, 3-15 приміщення площею 16,7 кв.м, 3-27 приміщення площею 19,4 кв.м,

приміщення другого поверху: 3-28 приміщення площею 16,3 кв.м, 3-29 приміщення площею 34,3 кв.м, 3-30 приміщення площею 2,0 кв.м, 3-31 приміщення площею 15,5 кв.м, 3-32 приміщення площею 3,7 кв.м, 3-33 приміщення площею 16,5 кв.м, 3-34 приміщення площею 2,3 кв.м, 3-35 приміщення площею 26,5 кв.м, 3-36 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-37 приміщення площею 18,0 кв. м, 3-38 приміщення площею 18,5 кв.м, 3-39 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-40 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-41 приміщення площею 18,3 кв.м,

приміщення мансарди: 3-42 приміщення площею 16,1 кв.м, 3-43 приміщення площею 35,8 кв.м, 3-44 приміщення площею 1,9 кв.м, 3-45 приміщення площею 24,2 кв.м, 3-50 приміщення площею 16,2 кв.м, 3-51 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-52 приміщення площею 2,4 кв.м, 3-53 приміщення площею 23,8 кв. м, 3-54 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-55 приміщення площею 18,3 квм, 3-56 приміщення площею 19,4 кв.м, 3-57 приміщення площею 2,2 кв.м, 3-58 приміщення площею 2,2 кв. м, 3-59 приміщення площею 19,6 кв.м, всього по житловому будинку 542,0 кв.м, балкон, ганок та огорожу.

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділені співвласникам, у житловому будинку необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи по лінії розподілу будинку:

цокольний поверх: між приміщенням 3-3 (площею 14,5 кв.м) та 3-4 (площею 22,4 кв.м) закласти дверний проріз

перший поверх між приміщенням 3-15 (площею 16,7 кв.м) та 3-16 (площею 22,4 кв.м) закласти дверний проріз;

мансарда в приміщенні 3-45 (площею 24,2 кв.м) влаштувати перегородку.

З метою компенсації ідеальних часток стягнути із ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2) 18923 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. та витрати по проведенню судової експертизи в розмірі 7043 (сім тисяч сорок три) грн. 46 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко