Ухвала суду № 38390541, 23.04.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19001/13-ц

Провадження № 22-ц/779/892/2014

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

23 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Фединяка В.Д.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: представника ОСОБА_2 -

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2014 року -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2014 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було враховано того, що після розірвання шлюбу між нею та відповідачем, останній може відчужити спільне майно на користь третіх осіб, оскільки її згоди, як дружини, не потрібно. Також позивач зазначає, що в неї не було можливості долучити до заяви докази того, яке саме майно знаходиться у спільній сумісній власності, у зв'язку з їх відсутністю, а тому вона просила суд витребувати такі документи. Окрім того, ОСОБА_2 вказує на те, що у відповідача є наміри відчужити вказане майно, оскільки він опублікував у мережі Інтернет оголошення про продаж їхнього спільного майна - нерухомості по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 та земельної ділянки в м. Яремче. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

В засідання апеляційного суду сторони та представник відповідача - ОСОБА_6 не з'явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення їм направлялись завчасно у встановленому законом порядку. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, не подано документи, які визначають яке майно знаходиться у спільній сумісній власності, а також не вказано, яке саме майно підлягає поділу. Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

В Пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 27.11.2013 року звернулася до ОСОБА_7 з позовом про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності (копія позовної заяви на а.с.5), а 11.03.2014 року подала заяву про забезпечення позову (копія заяви - а.с.18). Позивач в заявах зазначала, що земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_3, транспортний засіб Mitsubishi Colt, двохкімнатна квартира по АДРЕСА_4 та нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є об'єктами спільної сумісної власності і підлягають поділу у зв'язку із розірванням шлюбу. Тому, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про те, що нею не вказано, яке саме майно підлягає поділу, є невірним.

Оскільки ОСОБА_2 подано майновий позов та у підтвердження цієї обставини долучено докази про намір відповідача продати вищевказане спільне майно, а також документи про наявність у власності відповідача офісних приміщень по АДРЕСА_1, то є передбачені нормами чинного процесуального законодавства України підстави для забезпечення такого позову. Адже у випадку невжиття відповідних заходів, з боку відповідача ОСОБА_7 існує реальна загроза вчинення дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, що в подальшому приведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову щодо поділу спільного майна подружжя.

Таким чином, суддя суду першої інстанції, дійшовши до помилкового висновку про безпідставність заяви ОСОБА_2, в порушення ст. ст. 151, 152 ЦПК України постановив ухвалу про відмову у застосуванні заходів забезпечення позову.

Оскільки у зв'язку із наведеним оскаржена ухвала не являється законною і обґрунтованою, вона не може бути залишена в силі. Приймаючи до уваги вище викладене, на думку колегії суддів, заява ОСОБА_2 підлягає до задоволення. Підстав вважати, що накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача до вирішення справи по суті порушить права та законні інтереси відповідача, немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151; 218; 307; 312-315; 319; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2014 року в даній справі скасувати.

Постановити нову ухвалу. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення її позову задовольнити. Накласти арешт на автомашину "Міцубісі Кольт" 2007 року випуску та на все нерухоме майно, належне ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого у АДРЕСА_5

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

В.Д. Фединяк