Ухвала суду № 38389393, 16.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.Справа № 818/9142/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. по справі № 818/9142/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30 грудня 2013 року позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000312207/6628 та №0000312207/6630 від 11.09.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.10.2012р. по 31.07.2013р. та на підставі акту перевірки від 23.08.2013р. № 427/2207/05747991/44 , 11.09.2013 р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000312207/6628 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 26 633,04грн. в результаті порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР та №0000312207/6630 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 680 грн. в результаті порушення позивачем п.1 ст. 9 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93.

Позивач вважає протиправними та просить скасувати податкові повідомлення-рішення, зазначаючи, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки кошти в сумі 270000 руб. РФ є сумою податку на додану вартість та перерахована до бюджету РФ податковим агентом (нерезидентом) за місцем своєї реєстрації, а не валютною виручкою.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.14 року позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 11.09.2013 року №0000312207/6628 про нарахування Публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 26633 ( двадцять шість тисяч шістсот тридцять три) грн. 04 коп., та №0000312207/6630 про нарахування штрафних санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 680 ( шістсот вісімдесят) грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 29.07.2013 по 16.08.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сумах проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім.М.В.Фрунзе" з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремих зовнішньоекономічних контрактах за період з 01.10.2012 року по 31.07.2013 року, про що складений акт перевірки № 427/2207/05747991/44 від 23.08.2013 року (а.с. 14-23). За наслідками перевірки 11.09.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000312207/6628 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 26 633,04грн. в результаті порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР та №0000312207/6630 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 680 грн. в результаті порушення позивачем п.1 ст. 9 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 ( а.с.8-9, 10-11).

Підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки про порушення позивачем строку здійснення розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічному контракту №51 від 16.04.2012р., укладеному позивачем з ОАО "Сургутнефтегаз", РФ, у сумі 270 000 рос. руб. за період з 27.03.2013р. по 31.07.2013р. та про порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей станом на 01.04.2013р. та на 01.07.2013р. у зв'язку з невідображенням дебіторської заборгованості по вищевказаному Контракту у сумі 270 000 руб.РФ по акту приймання -передачі наданих послуг №2 від 26.12.2012р., оскільки позивачем не надані письмові підтвердження податкових органів РФ про сплачений ПДВ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 11.09.2013 року №0000312207/6628 та №0000312207/6630 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору №51 від 16.04.2012р., укладеного між ПАТ "Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе" та ОАО "Сургутнефтегаз", позивачем надавались інформаційно-консультаційні послуги у вигляді семінару за темою "Технічна експлуатація та обслуговування енергоблоків", обсягом 240 годин, на території Російської Федерації (далі - РФ).

Загальна вартість послуг за договором складає 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) російських рублів(без ПДВ). Крім того, ПДВ (18%) - 270 000,00 (двісті сімдесят тисяч) російських рублів ( а.с.43-48).

Виконання позивачем зобов'язань за договором підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг № 1 від 27.08.2012р. та № 2 від 26.12.2012р. загальною вартістю 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) російських рублів (без ПДВ). Всього на суму 1 770 000,00 (один мільйон сімсот сімдесят тисяч) російських рублів, в тому числі ПДВ 270 000,00 двісті сімдесят тисяч) російських рублів ( а.с.55,56).

Нерезидент, ОАО "Сургутнефтегаз" розрахувався з позивачем за надані послуги, сплативши товариству вартість послуг у сумі 1 500 000,00 російських рублів, що підтверджується свіфт- повідомленнями від 11.10.2012р., 22.01.2013р. та перерахував, як податковий агент, ПДВ в сумі 270000 російських рублів до бюджету РФ відповідно до Податкового кодексу РФ .( а.с. 57,58, 58,59). Факт сплати сум ПДВ до бюджету РФ відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контракатах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення ( виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разу експорту робіт ( послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Постановою Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року N475 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 цього Закону, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зазначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Разом з тим, відповідно до пп. д) п. 1.8. Інструкції, сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором: здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента.

Сума у розмірі 270 000,00 російських рублів є податком на додану вартість, що сплачений контрагентом позивача до бюджету Російської Федерації, що підтверджується платіжними дорученнями ОАО "Сургутнефтегаз".

При цьому, ні Закон, ні Інструкція не покладають на позивача обов'язку надавати письмове підтвердження податкового органу країни нерезидента про сплату ПДВ до бюджету такої країни, навпаки, суд вважає, що такий обов"язок покладений саме на податковий орган.

Так, статтею 2 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво і взаємну допомогу з питань додержання податкового законодавства від 28.05.1997р. визначена сфера дії Угоди, а саме сторони через компетентні податкові органи з метою забезпечення належного виконання податкового законодавства здійснюють взаємне сприяння, зокрема, у наданні інформації про додержання податкового законодавства юридичними та фізичними особами.

Відповідно до статті 5 вказаної Угоди, компетентні податкові органи за запитом про сприяння або власною ініціативою надають один одному інформацію стосовно усіх видів доходів юридичних і фізичних осіб, отриманих на території даної Сторони, сплачених сум податків або іншої інформації, пов'язаної з оподаткуванням.

Зі змісту пункту 7 "Програми з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відпливу з України", затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.11.2006р. №686, вбачається, що направлення запитів до компетентних органів країн контрагентів щодо отримання інформації з питань підтвердження обсягів отриманої продукції (робіт, послуг), проведених розрахунків нерезидентів з українськими суб'єктами та наявності сум заборгованості, здійснюється податковими органами України.

Зазначене опосередковано підтверджується, в тому числі, й листом ДПІ у м. Сумах від 12.09.2013р., на звернення позивача від 13.08.2013 р., у якому зазначається про направлення до Головного управління Міндоходів у Сумській області пропозиції щодо підготовки спеціального запиту з метою отримання від податкових органів РФ письмових підтверджень сплати ПДВ податковим агентом (Нерезидентом) за Контрактом ( а.с., 71-73, 74). Крім того, на самостійні звернення позивача до податкових органів РФ, він отримував відмову з роз"ясненням порядку надання такої інформації. ( а.с.61-62, 63-64, 65, 66-68, 69).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування позивачеві пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей недоведеність та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 10.02.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. по справі № 818/9142/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.