Ухвала суду № 38389172, 15.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/9117/09

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта ДП Одеської залізниці - Антоненко С.В.

представника відповідача Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС - Прутян О.С., Азаріна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення прийняте відповідачем.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ДП «Одеської залізниці» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищезгаданого акту прийняте податкове повідомлення - рішення, які на думку позивача суперечать вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДП Одеська залізниці має статус юридичної особи.

Позивач перебуває на обліку у Спеціалізованої СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС.

Позивач є платником земельного податку з юридичних осіб.

29.06.1999 року Рішенням Одеської міської ради Управлінню Одеської залізниці було передано земельну ділянку, площею - 4,0 га, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 для експлуатації та обслуговування санаторію-профілакторію „Біла Акація".

Відповідачем було проведено документальну виїзну планову перевірку ДП Одеська залізниця з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року.

29.05.2009 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 316/15-1/01071315/12, за висновками якого було встановлено порушення позивачем ст. 5, ч. 1 ст.7, ч. 29 ст. 12 .ч. 2 ст. 14 Закону України „Про плату за землю" та п. 17.1.3., п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при визначені земельного податку в період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року було встановлено заниження земельного податку на суму - 169 084 грн. 45 коп.

Відповідач на підставі на акту № 316/15-1/01071315/12 від 29.05.2009 року прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000351510/0 від 12.06.2009 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 169 084 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у розмірі - 84712 грн. 61 коп.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що з листа від 28.09.2007 року № 2411/01 Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" відповідно їх бази даних АЗ ДЗК та наявних книг реєстрації - площі земельної ділянки по санаторію-профілакторію „Біла Акація", який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 складає - 3,9685 га., при цьому цільове призначення земельної ділянки були зазначені як - землі рекреації.

Також листом Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області від 03.03.2008 року за № 352 повідомлено, що площа земельних ділянок розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 та закріплених у постійне користування за ДП „Одеська залізниця" складає - 3,9685 га. та зазначено, що згідно документів наданих департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.11.2008 року у перевірених ними документах виконавчого комітету Одеської міської ради за 2000 рік рішення „Про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою - 1,5 га. ДП „Одеська залізниця" за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 не перебуває.

Відповідно до ст. 193 ЗК України, визначено, що Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

У відповідності до ч. 10 ст. 7 Закону України „Про плату за землю", визначено, що податок за земельні ділянки, надані залізниці, справляється у розмірі - 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч., ч. 1 та 2 даної статті.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Враховуючи дані, надані департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.11.2008 року, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття тверджень представника позивача про те, що вони добровільно відмовились від права користування земельною ділянкою - 1,5 га. наданих їм згідно Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.04.1999 року № 346, яким було передано Управлінню Одеської залізниці земельну ділянку, площею - 4,0 га, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59, для експлуатації та обслуговування санаторію-профілакторію.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення представника позивача у ході розгляду справи судом апеляційної інстанції щодо пільгового оподаткування земель, щодо яких проводилась перевірка, оскільки, відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 12.07.1999 року за № 10106/7/180617 земельні ділянки, що прилягають до залізничного полотна і входять до смуги відведення залізниць, оподатковуються згідно з чинним законодавством як землі залізничного транспорту (крім земель, наданих залізниці): у межах населених пунктів - згідно з частинами 1 та 2 статті 7, а за межами - відповідно до статті 8 Закону України "Про плату за землю", незважаючи на розподіл цих земель за категоріями.

За земельні ділянки, що не включені до смуги відведення і на яких розташовані інші об'єкти залізничного транспорту (житловий фонд, об'єкти соціально-культурної сфери, адміністративні будівлі та інші споруди), плата справляється у встановлених розмірах на загальних підставах згідно із вказаним Законом.

Також, колегія суддів погоджується з неприйняттям судом першої інстанції твердження представника позивача про те, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке видано 27.05.2005 року КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, за яким власником цілої частки санаторію-профілакторію за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 зареєстровано Одеську дорожню організацію професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України (Дорпрофсож), а тому будівлі та споруди санаторію-профілакторію „Біла Акація", які розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 як і право користування земельною ділянкою належить іншій юридичній особі Дорпрофсож на підставі рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2003 року, оскільки згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.04.1999 року № 346 ДП Одеській залізниці було передано у постійне користування земельну ділянку площею - 4,0 га, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 у тому числі площею - 2,5 га, для експлуатації та обслуговування санаторію-профілакторію, площею 1,5 га для устрою прогулянко-оздоровчої зони без права її забудови, при цьому дане рішення не скасовано та 29.06.1999 року затверджено на сесії Рішенням Одеської міської ради.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що з листа прокуратури Одеської області рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2003 року скасовано Вищим господарським судом 19.03.2008 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДП „Одеська залізниця" як суб'єкт господарювання у перевіряємий відповідачем період, фактично використовував земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 площею - 4,0 га та повинен був сплачувати земельний податок, що узгоджується з правою позицією викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.02.2008 року у справі 18/249( 16/317/17-6/301а/33а), де зазначено, що обов'язкової сплаті підлягає земельний податок суб'єктом господарювання, який фактично використовує земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.

З питання правомірності висновків перевірки відповідача щодо справляння плати позивачем за земельні ділянки бази відпочинку « Залізничник» і човникової станції у смт. Затока, Білгород - Дністровського району Одеської області та ДФСК «Локомотив».

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно акту перевірки відповідачем встановлені порушення ч. 1 ст. 7 Закону України № 2535-ХІІ, а саме підприємством занижено суму податкового зобов'язання з податку на землю по базі відпочинку « Залізничник» за 9 місяців 2007 року у сумі 6561,23

Податкові розрахунки по земельному податку за 2007-2008р.р. Одеське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 надавало до Об'єднаної державної податкової інспекції Білгород-Дністровського району за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку "Залізничник".

В розрахунках вказана площа земельної ділянки у розмірі 37960 кв.м. за ставкою 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч . 10 ст.7 Закону України №2535 - XII, як за землі залізничного транспорту.

Земельна ділянка загальною площею 3,796 га, розташована за адресою: Центральний район смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області та використовується для розміщення бази відпочинку "Залізничник" та човникової станції.

Земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ДП "Одеська залізниця», про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею від 15.08.2000р. 1-ОД №000370, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 15.08.2000р. за №16, наданий Затоківською селищною радою народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області для розміщення бази відпочинку "Залізничник" та човникової станції.

Відповідно до п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001р. №434 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.11.2001р. за №963/6154 розрахунок земельного податку подається власниками землі, або землекористувачами до органів ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно відповідей Головного управління Земельних ресурсів у Одеській області , Регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та від виконкому Затоківської селищної ради цільове призначення земельної ділянки бази відпочинку « Залізничник» - землі рекреації.

Також колегія суддів з матеріалів справи вбачає відповідь, отриману від Управління з контролю за використанням та охороною у Одеській області від 22.01.2008р. №77вих/1594 вказано, що Одеське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 використовує земельну ділянку загальною площею 3,796 га, яка розташована на території смт. Затока. Землекористування здійснюється на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 15.08.2000р. серії I-ОД№ 000370. Згідно зазначеного Державного акту цільове призначення земельної ділянки - розміщення бази відпочинку "Залізничник" та човникової станції.

Відповідно до вимог ст.20 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768- ІІІ (зі змінами і та доповненнями) підставою для віднесення земель до тією чи іншою категорії є рішення органів державної влади й органів місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України № 2535 -XII підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, земельні ділянки, зайняті територіями будинків інку, пансіонатів і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Землі розподіляються за категоріями і обліковується землевпорядними органами, підпорядкованими Держкомзему України відповідно до Інструкції з заповнення державної статисчної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.1998р. № 377.

Оподаткування землі в Україні здійснюється відповідно до Закону Україні №2535 -ХІІ , яким встановлено ставки земельного податку окремо для кожної категорії земель, порядок його обчислення і сплати.

Згідно ст. 14 Закону України №2535 - XII та п. 1 п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001р. №434 та зареєстраваного в Міністерстві юстиції України 19.11.2001р. за №963/6154 (зі змінами та доповненнями), юридичні особи самостийно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України "Про плату за землю".

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем вірно зроблено висновок про необхідність сплачувати земельний податок відповідно до Законодавства України тобто у розмірі 1 відсотка від грошової оцінки, як за землі рекреації.

Що стосується ДФСК «Локомотив» колегія суддів зазначає наступне..

Відповідно до акту перевірки позивачем занижено суми податкового зобов'язання з земельного податку всього у сумі 32359,27 грн, у тому числі за 9 місяців 2007 року у сумі 32359,27 грн.

Податок за земельні ділянки, надані залізницям, і які прилягають до залізничного полотна та входять до смуги відведення залізниць як статутних територіально-галузевих об'єднань, що при централізованому управлінні здійснюють перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі в межах населених пунктів, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої ст. 7 Закону України № 2535 - XII.

СДПІ неодноразово звертала увагу керівництва ДП "Одеська залізниця" про необхідність оформлення документів на право власності або право користування земельними ділянками (листи від 16.06.2006р. №4073/10-13-32.1/289, від 21.03.2008р. №6334/10/15-10/330.)

ДФСК "Локомотив" в розрахунках по земельному податку на 2007р. за земельну ділянку, на якій розташовані дім фізкультури "Локомотив" (м. Одеса, вул.Заньковецькая,і9) та спортивний комплекс "Локомотив" (м. Одеса, вул. Мельніцька,32б) обчислені за ставкою 25 відсотків суми земельного податку, як за землі залізничного транспорту, відповідно до ч.10 ст.7 Закону України № 2535-ХІІ з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законами України "Про Державний бюджет України на 2007р." від 06.01.2007р. № 1119 -V, "Про Державний бюджет України на 2008р." від 28.12.2007р. № 107 - VI.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що з листа Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" від 03.12.2007р. №2982/01 вказано, що база даних автоматизованої системи Центру ДЗК не містить інформації про правовий режим вищезазначених земельних ділянок до індексно-кадастрової карти міста Одеси, в якій відображаються межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів, лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки, місце розташування земельної ділянки, та складається з використанням даних державного земельного кадастру.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи позивача про неправильність нарахування земельного податку у сумі 6561,23 грн. за користування земельною ділянкою, на якій розташовано базу відпочинку "Залізничник", що знаходиться за адресою смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області та у сумі 32359,27 грн. за користування земельною ділянкою, на якій розташовано дорожній фізкультурно-спортивний клуб "Локомотив", що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Заньковецькая, 19 є необгрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 17 квітня 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.