Ухвала суду № 38387373, 16.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року м. Київ К/9991/23171/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Харківській області (далі - Департамент)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011

у справі № 2-а-9358/10/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медведь" (далі - Товариство)

до Департаменту

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування рішення Департаменту про застосування фінансових санкцій від 31.05.2010 № 201248, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 4400 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2010, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов задоволено частково; оспорюване рішення визнано скасовано в частині накладення на Товариство 3400 грн. штрафу; в решті позову відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства, Департамент звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати судові акти обох попередніх інстанцій та повністю відмовити у позові Товариства, посилаючись на невідповідність висновків судів положенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Департаменту виходячи з такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що Департаментом було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, оформлену актом від 26.05.2010 № 323/33413349.

В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, наявність у позивача на зберіганні для реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщенні кафе, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Наведена обставина стала підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 3400 грн. згідно з оспорюваним рішенням.

Згідно з частинами тридцятою, тридцять першою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251.

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Наведені у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначення місця торгівлі як місця реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, та місця зберігання як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не дають підстави для висновку про взаємовиключність цих місць. Тобто за певних обставин місце зберігання та місце реалізації можуть знаходитися за однією адресою.

Однак, як вбачається з установлених судами обставин справи, в даному разі контролюючим органом не було виявлено факту зберігання позивачем тютюнових виробів та алкогольних напоїв у приміщенні, яке є місцем зберігання у розумінні наведеної норми Закону. Фактично в акті перевірки Департаментом було зафіксовано наявність товару, запропонованого до продажу, в місці його реалізації, що не може вважатися місцем зберігання.

Слід зазначити, що метою правового регулювання відносин із зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів є забезпечення контролю за їх виробництвом і обігом. Нарівні з місцями виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, які вказуються у ліцензіях на право здійснення відповідних видів діяльності, законодавець запровадив реєстрацію їх місця зберігання у Єдиному державному реєстрі для забезпечення повного контроль за процесом виробництва і реалізації підакцизної продукції.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у діях позивача ознак складу правопорушення як підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в порядку абзацу десятого статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в зв'язку з чим підстави для скасування постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині відсутні.

Висновки судів щодо правомірності застосування до позивача 1000 грн. штрафу за продаж тютюнових виробів (пачки сигарет «Кент») за ціною вищою, ніж установлена максимальна роздрібна ціна на цей товар, учасниками провадження не оскаржуються. Касаційним судом не виявлено порушень судами норм матеріального та процесуального права під час установлення цих обставин та надання ним правової оцінки.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Харківській області відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі № 2-а-9358/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько