Ухвала суду № 38384412, 10.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 876/14097/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у адміністративній справі №819/2299/13-а за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,-

В С ТА Н О В И В :

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та був зареєстрований як фізична особа-підприємець. 27.08.2013 року центром зайнятості прийнято наказ №НТ130827 про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 за період з 24.07.2012 по 22.08.2013 року в сумі 10856,77 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 10856 грн. 77 коп. отриманої допомоги по безробіттю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 17.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

За час перебування на обліку з 24.07.2012 року по 22.08.2013 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в сумі 10856,77 грн.

Тернопільським міськрайонним центром зайнятості було виявлено, що відповідач є зареєстрований як фізична особа - підприємець з 05.09.1997 року.

28.08.2013 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення щодо добровільного повернення незаконно виплачених коштів, як допомога по безробіттю в сумі 10856 грн. 77 коп.

Оскільки суму отриманої допомоги відповідачем добровільно не було сплачено, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 31 та ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно п. «б» ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зокрема, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю відносяться до категорії зайнятого населення і не можуть бути зареєстровані в якості безробітних, а тому відповідач не мав права на отримання матеріальної допомоги до моменту проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності припинив свою діяльність 22.08.2013 року за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2008 року про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АВ №550458.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 10856,77 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у адміністративній справі №819/2299/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний