Постанова № 38378488, 24.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/885/13к Суддя 1-ї інстанції: Горпинич О. В.

Провадження № 33/790/47/14

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2014 року м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Савченко І.Б., за участю представника потерпілого , адвоката ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2013 року , -

в с т а н о в и в :

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2013 року

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП а провадження по справі відносно ОСОБА_2 було закрито в зв'язку закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП .

Відповідно до постанови суду 29.12.2012 року, приблизно о 10-50 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мазда 626 д/н НОМЕР_1 при виїзді з житлової зони на пр.-т Маршала Жукова в м. Харкові в порушення вимог п.10.1,10.2 ПДР України не впевнився в безпеці руху та не надав перевагу в русі автомобілю Тойота Камрі д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по пр.-ту М. Жукова, в результаті чого відбулося зіткнення.

Окрім того по цьому ж адміністративному матеріалу постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2013 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Харкова, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а провадження по справі відносно ОСОБА_4 було закрито в зв'язку закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП .

Відповідно до постанови суду 29.12.2012р. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Тойота Камрі д.н. НОМЕР_2 по пр-ту Маршала Жукова в м. Харкові став учасником дорожньо-транспортної пригоди , після чого залишив місце ДТП до приїзду працівників ДАІ, чим порушив п. 2.10 ПДР України.

З даними постановами не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, у якій просить постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і ОСОБА_4 за ст. 122-4 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Свою апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтував тим, що суд першої інстанції в порушення ст. 280 КУпАП , помилково встановив вину ОСОБА_2 в скоєнні ДТП. При цьому апелянт послався на те, що вимог п. 10.2 ПДР України він не порушував.

Апелянт вказує, що 29.12.12р. він виїхав з житлової зони на пр.-т М.Жукова та доїхавши до середини проїзної частини пр-та М.Жукова зупинив автомобіль для того , щоб впевнитись у відсутності автомобілів , які їдуть по пр-ту м. Жукова. Після цього водій автомобіля Тойота Камрі ОСОБА_4 , який рухався по зустрічній смузі руху по пр-ту М.Жукова, допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2, який на цей час не рухався.

При цьому апелянт посилається на те, що висновок судової автотехнічної експертизи № 2174 від 29.04.13р., на який послався суд першої інстанції є неповним, та проведеним з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Апелянт зазначив , що експерт не мав достатніх даних для проведення експертизи , які він не отримав в зв'язку з помилкою в адресах учасників ДТП зазначених у запиті експерта, і тому мав повернути постанову районного суду без виконання. Експерт не оглянув автомобілі , не навів відповідних розрахунків в обґрунтування своїх висновків , які не відповідають поясненням свідків.

Суд необґрунтовано не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 , стосовно обставин ДТП і зокрема того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 на момент зіткнення не рухався коли у нього врізався автомобіль Тойота Камрі під керуванням ОСОБА_4

В попередніх судових засіданнях ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали. Після отримання судом висновку додатково призначеної автотехнічної експертизи , ОСОБА_2 , ознайомившись з нею 15.04.14р., та будучи повідомленим про час та місце розгляду справи , в судове засідання 18 квітня 2014 року не з'явився. Про причини неявки ОСОБА_2 не повідомив , клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. При таких обставинах , відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю можливим розгляд справи за відсутності апелянта.

Заслухавши представника потерпілого який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно неналежного висновку проведеної судом першої інстанції автотехнічної експертизи № 2174 від 29.04.13р., апеляційним судом 16.10.2013р. було допитано експерта ОСОБА_9, який підтвердив свій висновок від 29.04.13р. і разом з цим пояснив, що при наявності та врахуванні додаткових даних, запит на отримання яких він надсилав до районного суду , висновок експертизи може бути змінено.

В зв'язку з цим 23.10.2013 року апеляційним судом було задоволено клопотання ОСОБА_2 та призначено додаткову автотехнічну експертизу.

Відповідно до висновків додаткової автотехнічної експертизи № 10228/1436 від 27.02.14р. пояснення водія ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині того , що перед зіткненням автомобіль Мазда 626 знаходився в нерухомому стані з технічної точки зору являються неспроможними.

Дії водія автомобіля Мазда 626 ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.п.10.1.та 10.2 Правил дорожнього руху України і знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. При цьому технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_2 визначалась виконанням зазначених вимог Правил дорожнього руху України для чого в нього не було перешкод.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Тойота Камрі ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з п.п.10.1та 12.3 Правил дорожнього руху , але не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Мазда 626 шляхом виконання зазначених пунктів правил.

При умові руху автомобіля Тойота Камрі по зустрічній смузі руху , дії водія ОСОБА_4 не відповідають п.11.4 Правил, однак дана невідповідність, з технічної точки зору, не знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В діях водія автомобіля Тойота Камрі ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху , які б знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.109-117)

Таким чином і додаткова авто технічна експертиза , яку було проведено вже іншим експертом ОСОБА_11 спростувала доводи апеляційної скарги і підтвердила висновки суду першої інстанції щодо винності в ДТП водія ОСОБА_2

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 стосовно того , що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 на момент ДТП знаходився на проїжджій частині у нерухомому стані (а.с.25-29). Зазначеним пояснення свідків апеляційний суд дає критичну оцінку не лише з врахуванням об'єктивних висновків додаткової автотехнічної експертизи , але й з врахуванням того, що при наданні пояснень інспектору ДАІ 29.12.12р. ОСОБА_2 власноручно зазначив, що зіткнення сталось коли він здійснюючи виїзд з прибудинкової території з лівим поворотом виїхав на пр-т М.Жукова де в його автомобіль врізався автомобіль Тойота Камрі. Тобто безпосередньо на місці після ДТП ОСОБА_2 пояснень про те, що його автомобіль знаходився на проїжджій частині в нерухомому стані не давав (а.с.5).

Згідно вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам , що рухаються по ній.

При цьому апеляційний суд враховує, що відповідно до змісту зазначеної норми , водій, який виїжджає на дорогу з житлової зони і т. п. повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній, незалежно від того рухаються вони по дорозі на яку виїзжав водій з дотриманням правил дорожнього руху або з їх порушенням.

Окрім того , як вбачається з пояснень самого ОСОБА_2, останній, виконуючи виїзд на дорогу з прибудинкової території, мав проявити особливу уважність та обережність, оскільки його пропускали автомобілі, які стояли ліворуч , в зв'язку з чим видимість для ОСОБА_2 зліва , куди він здійснював поворот, була обмежена.

При таких обставинах апеляційний суд вважає доведеним порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1, 10.2 ПДР України і не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог про закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо вимог ОСОБА_2 про скасування постанови районного суду про притягнення водія ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки за даним правопорушенням ОСОБА_2 не є потерпілим чи особою яка притягнута до відповідальності.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п о с т а н о в и в:

Постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2013 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП та ОСОБА_4 за ст. 122-4 КУпАП залишити без змін , а апеляційну скаргу ОСОБА_2- без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Савченко І.Б.