Ухвала суду № 38376704, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7605/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010.

20 грудня 2011 року за результатами перевірки складено акт за № 61/1704-2109606290, в якому відображено допущенні позивачем порушень пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на 135 513 грн та порушення ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в результаті чого занижено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 89 822 грн 48 коп.

05 січня 2012 року податковим органом прийнято податкового повідомлення-рішення №0000011704 та №0000021704.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувсь за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи спірні податкові повідомлення рішення не здійснив належного аналізу господарської діяльності позивача, не використав наявні у податкового органу інструменти встановлення правомірності формування платником податку зобов'язань, відповідно безпідставно та хибно встановив заниження позивачем у перевіряє мий період доходу.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000, суб'єкти малого підприємництва - це юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Відповідно до частини першої ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах, з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. і право вибору системи оподаткування належить суб'єкту малого підприємництва. Крім зазначеного Указу положення про умови та порядок набуття права здійснення підприємницької діяльності за такою системою оподаткування містяться в Законі України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР, що був чинний на момент винекнення спірних правовідносин.

Згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Закону, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

В п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР зазначено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, то така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), відповідно до яких здійснюються оподатковувані операції з обсягом, що перевищує протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ до кінця передбаченого законом періоду. Особа, котра не надсилає таку заяву у зазначених випадках і строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 1 та ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків передбачають перереєстрацію платника єдиного податку на платника податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від ТОВ «Філ Гуд Україна» кошти за оренду належного позивачу приміщення у 2009 та 2010 роках.

Водночас, між позивачем та ТОВ «Будекспо-Комплекс» укладено договір № 25/5 від 05.12.09 відповідно до змісту якого ТОВ «Будекспо-Комплекс» зобов'язувалось здійснити своїми силами ремонтно-оздоблювальні роботи по фітнес центру розташованому у АДРЕСА_1.

Обсяги виконаних ТОВ «Будекспо-Комплекс» робіт та їх вартість відображено у наявні й матеріалах справи копії акту приймання виконаних робіт за вересень 2009 року, копії локального кошторису №2-1-1 від 08.02.2009, а також копіями квитанцій № 28 від 09.02.2009 відповідно до якої позивачем за надані послуги сплачено ТОВ «Будекспо-Комплекс» кошти в сумі 105 000 грн та № 152 від 22.10.2009 до якої позивачем за надані послуги сплачено ТОВ «Будекспо-Комплекс» кошти в сумі 34 000 грн.

12 лютого 2010 року між позивачем та ТОВ «Будекспо-Комплекс» укладено договір № 34/2, за змісту якого ТОВ «Будекспо-Комплекс» зобов'язувалось здійснити своїми силами улаштування покрівлі над пристройкою фітнес центру розташованого у АДРЕСА_1.

Обсяги виконаних ТОВ «Будекспо-Комплекс» робіт та їх вартість відображено у наявні й матеріалах справи копії акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року, копії локального кошторису №2-1-1 від 15.02.2010, а також копіями квитанції № 32 від 16.02.2010 про сплату 450000 грн та квитанції № 144 від 18.10.2010 про сплату 208000 грн.

Більше того, необхідність здійснення таких ремонтно-оздоблювальних робіт підтверджується в тому числі і копією акту складеного працівниками ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» про затоплення цокольного приміщення де розташований фітнес центр, яким безпосередньо встановлено замокання стін приміщень роздягалень.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками податкового органу раніше здійснювалась перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОСОБА_2 за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 про, що складено акт від 22.12.2010, яким не встановлено заниження позивачем валового доходу у зв'язку із не включенням до такого коштів отриманих позивачем у 2009-2010 роках від ТОВ «Філ Гуд Україна» за оренду нерухомого майна, та встановлено правильність формування позивачем валових витрат.

Підсумовуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що податковий орган приймаючи спірні податкові повідомлення рішення не здійснив належного аналізу господарської діяльності позивача, не використав наявні у податкового органу інструменти встановлення правомірності формування платником податку зобов'язань, та відповідно безпідставно та хибно встановив заниження позивачем у перевіряє мий період доходу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.