Постанова № 38376490, 24.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. № 820/8608/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

представники сторін - не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду м. Харкова адміністративну справу за позовом

Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій., -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління Міндоходів у Харківській області, з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ФО-П ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу, розміром 164547,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача існує податковий борг перед бюджетом у розмірі 164547,39 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок винесених податковим органом рішень про застосування фінансових санкцій. За таких обставин, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.10.2013 року провадження по справі зупинялось за клопотанням відповідача по справі у зв'язку із оскарженням застосованих фінансових санкцій.

Ухвалою суду від 24 квітня 2014 року поновлено провадження у справі № 820/8608/13-а за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, у зв'язку із тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі.

У судове засідання, призначене на 24.04.2014 року, представник позивача та відповідач, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Про причини неявки суду не повідомили. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутністю.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час дату і місце розгляду справи, однак, поштове відправлення на ім'я відповідача повернулося до суду з відміткою пошти - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Адреса відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи інформаційним запитом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимогам ст. 41 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 пройшов визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання фізичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії НОМЕР_2, є платником єдиного податку.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи податковий борг ОСОБА_1 перед бюджетом складає 164547,39 грн.

Зазначена заборгованість виникла внаслідок винесених податковим органом рішень про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається за матеріалами справи, 24.05.2013 року на підставі наказу № 442 від 23.05.2013 року фахівцями РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Харківській області проведено фактичну перевірку позивача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Результати перевірки оформлені актом №296/21.3/НОМЕР_1 (а.с. 6-8).

При проведенні перевірки, актом зафіксовані порушення вимог постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» в частині роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних; ст..11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині зберігання алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; п.1-2, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття рішень: від 20.06.2013 року № 0000272210, яким позивачеві визначено суму штрафних санкцій у розмірі 106721,00 грн.; від 27.05.2013 року № 201036/20/25/21.3-18, № 201037/20/25/21.3-18, №201038/20/25/21.3-18, № 201039/20/25/21.3-18, № 201040/20/25/21.3-18.

Відповідач, не погодившись із рішеннями податкового органу про застосування фінансових санкцій, оскаржував їх до Харківського окружного адміністративного суду, а саме: №201040/20/25/21.3-18 про застосування до ФО-П ОСОБА_1 13200,39 грн., за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" абз.13 ч.2 ст.17 Закону України " Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних; №201030/20/25/21.3-18 про застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафу у розмірі 8500,00 грн. за порушення ст.11. абз.15 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення зберігання алкогольних напоїв немаркованими марками акцизного податку; №201038/20/25/21.3-18 про застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафу у розмірі 89487,50 грн. за порушення ст.15, абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії; №201037/20/25/21.3-18 про застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафу у розмірі 8615,75 грн. за порушення ст.15.абз.10, ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; № 201036/20/25/21.3-18 про застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафу у розмірі 44743,75 грн. за порушення ст.15, абз.10, ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання та податкове повідомлення-рішення від 21.0.2013 року № 0000272210 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 106721,00 грн. за порушення п.1 ст.17. ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, податковим органом подана апеляційна скарга, яку постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року, було задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 820/9191/13-а скасовано.

На час розгляду справи рішення про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 є узгодженими, але відповідачем заборгованість у розмірі 164547,39 грн. не погашена, що підтверджується довідкою позивача (а.с. 6).

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 19-1.1. ст. 19-1, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлені кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36).

Згідно з п.20.1.28 п.п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги приписи п. 20.1.19 п.п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якими передбачено, що контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Згідно з п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

При цьому, суд зважає, що за приписами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до компетенції органу державної податкової служби і підлягає вирішенню в ході виконання останнім відповідної постанови адміністративного суду.

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, якою зазначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

За таких обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, через відсутність доказів погашення відповідачем на час розгляду справи зазначеної суми застосованих фінансових санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ФО-П ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 164547,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 128, 159, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 164547,39 грн. (сто шістдесят чотири тисячі п'ятсот сорок сім грн. 39 коп.) до Державного бюджету України (рахунок одержувача 31118106700012, код платежу 21081100, одержувач: Ізюмське УК/м. Ізюм/ 21081100, код ЄДРПОУ 37283992 в установі банку ГУДКСУ України у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу 135).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Заічко О.В.