Ухвала суду № 38374101, 03.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/2001/13-ц 03.04.2014 03.04.2014 03.04.2014

Провадження №22-ц/784/1153/14

Головуючий у 1-й інстанції Стрєльніков Д.В.

Категорія 52 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

Іменем України

3 квітня 2014 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Романенко Ю.О.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідачки Кольцової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

кооперативного підприємства «Центральний ринок» (далі - КП Центральний ринок»)

на рішення

Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2014 року

за позовом

ОСОБА_4 до КП «Центральний ринок» про визнання та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

14 серпня 2013 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до КП «Центральний ринок» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вона вказувала, що працювала в КП «Центральний ринок» на посаді контролера. Наказом виконавчого директора від 23 лютого 2013 року вона була відсторонена від роботи на час проведення службового розслідування, а 5 липня 2013 року її було звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України, тобто за прогули з 25 лютого по 5 липня 2013 року.

Звільнення на думку позивачки є незаконним, оскільки вона в цей час не виконувала своїх обов'язків з вини підприємства. Так, адміністрація підприємства, діючи незаконно, не допускала її до виконання своїх обов'язків. Крім того, звільнення проведено без згоди на то профспілкового комітету та з пропуском строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Посилаючись на викладене позивачка просила скасувати наказ про її звільнення, зобов'язати відповідача поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги та просила додатково про стягнення 10 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2014 року позов задоволено частково. Скасовано наказ про звільнення позивачки на роботі, вона поновлена на роботі. З відповідача на її користь стягнуто 14673 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25 лютого 2013 року по 25 лютого 2014 року, 800 грн. моральної шкоди. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в розмірі 1206 грн. допущено до негайного виконання. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі КП «Центральний ринок» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.

Дослідивши обставини справи, матеріали цивільної справи № 2/487/1959/13 за позовом ОСОБА_4 до КП «Центральний ринок» про визнання наказу про відсторонення від роботи незаконним та покладення обов'язку на підприємство допустити її до роботи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 17 листопада 2012 року працювала в КП «Центральний ринок» на посаді контролера. Адміністрацією КП «Центральний ринок» з 23 лютого по 5 липня 2013 року створювалися перешкоди у виконанні її робочих обов'язків та вона фактично не допускалася до робочого місця без законних на то підстав.

За такого суд дійшов правильного висновку про те, що позивачка була відсутня на робочому місці з поважних причин, а звільнення її за п. 4 ст. 40 КЗпП України є незаконним. Також суд дійшов правильного висновку, що позивачці порушенням її трудових прав завдано моральну шкоду.

У зв'язку з чим, суд обґрунтовано поновив позивачку на роботі та стягнув на її користь грошову компенсацію моральних страждань за порушення її трудових прав. Також суд дійшов правильного висновку про стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 25 лютого 2013 року, тобто з часу коли позивачка була незаконно відсторонена від роботи до дня ухвалення рішення суду. Апеляційна скарга не містить доводів про неправильність розрахунку заробітної плати.

Доводи апелянта безпідставні.

Посилання КП «Центральний ринок» на те, що відповідач не перешкоджав позивачці виконувати свої трудові обов'язки спростовуються колективними актами, в тому числі складеними в квітні та червні 2013 року, про те, що ОСОБА_4 разом з іншими працівниками систематично не допускалася до робочого місця. Також згадані твердження спростовані поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які узгоджуються зі змістом колективних звернень (актів) працівників підприємства, на які спирався суд.

Необґрунтовані твердження апелянта щодо рішення в частині стягнення моральної шкоди. Порушення трудових прав позивачки доведено, а висновки суду про те, що цими порушенням ОСОБА_4 завдана моральна шкода є правильними.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 не пропустила строку звернення до суду за захистом всіх своїх трудових прав. Як було вказано вище, позивачку не було своєчасно попереджено, що наказ про відсторонення від роботи скасовано. Це підтверджується матеріалами справи за позовом ОСОБА_4 від 23 травня 2013 року до КП «Центральний ринок» про визнання наказу про відсторонення від роботи незаконним та покладення обов'язку на підприємство допустити її до роботи. Як виходить з матеріалів справи, відповідний наказ скасовано в той же день. Однак про нього позивачка дізналася лише під час розгляду спору. Так, наказ надано відповідачем лише в судове засідання в липні 2013 року (цив.справа № 2/487/1959/13, а.с. 91, 95). Під час розгляду вказаної справи позивачка дізналася і про своє звільнення, після чого, у встановлений законом строк звернулася до суду з позивними вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Одночасно вона просила залишити без розгляду попередню позовну заяву. Її позов ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2013 року залишено без розгляду.

Вказані обставини підтверджують те, що позивачка не була присутньою на роботі за спірний період з поважних причин, в тому числі у зв'язку з тим, що вважала себе відстороненою від роботи. Фактично вона звернулася до суду з вимогами про захист її порушених трудових прав з часу, коли дізналася про ці порушення.

Решта доводів не спростовує правильних висновків суду.

За викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу КП «Центральний ринок» відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: