Постанова № 38372720, 23.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа №804/10293/13-а 14 год. 05 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 Кисельова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому позивач просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року №0000411701, №0000511701, №0000611701.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк для усунення недоліків до 21 серпня 2013 року.

Зазначеною ухвалою визначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: зазначення змісту позовних вимог із визначенням які саме дії відповідача позивач просить визнати протиправними; надання документу про сплату судового збору в сумі 114,70 грн.

19 серпня 2013 року на адресу суду надійшло клопотання позивача із виправленим адміністративним позовом та квитанцією про сплату судового збору в сумі 80,29 грн. У виправленому адміністративному позові позивачем заявлено позовні вимоги про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визначення суми податкового зобов'язання земельного податку за повідомленнями-рішеннями від 30 квітня 2013 року №0000411701, №0000511701, №0000611701;

- скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року №0000411701, №0000511701, №0000611701.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у зв'язку із несплатою судового збору позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України разом з оригіналами наданих суду документів.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2014 року скасував ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі №804/10293/13-а та направив матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року адміністративний позов залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору до 5 березня 2014 року.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року позивачем виправлено недоліки позовної заяви сплачено судовий збір, 4 березня 2014 року провадження в адміністративній справі №804/10293/13-а відкрито.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не є платником земельного податку, оскільки не є ані власником ані користувачем земельної ділянки. Право власності на нежитлове приміщення набуто до 2009 року, коли виник порядок виділення земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера при укладенні договору про набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду. Розрахунок не враховує наявність інших нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку, що розташовані над приміщеннями позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що Податковий кодекс України встановлює випадок, коли позивач як власник нежитлового приміщення зобов'язаний сплачувати земельний податок. Розрахунок, здійснений контролюючим органом на підставі даних державного земельного кадастру, зміни до якого з дати видачі довідки не вносились, на території міста розмір нормативної грошової оцінки землі не змінювався.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 придбали у спільну сумісну власність у ОСОБА_8 нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, АДРЕСА_1, будівля є багатоповерховим житловим будинком. Право власності зареєстровано 26.12.2008 року.

21.07.2011 року ОСОБА_5 надав до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заяву про його реєстрацію як платника податку на землю по земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Листом від 06.06.2013 року №12644/10/17-322 відповідач запросив у позивача довідки державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку плати за землю, які позивачем не були представлені у зв'язку із доводами позивача від 17.06.2013 року про відсутність у нього права на земельну ділянку.

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ та пункту 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України контролюючим органом 30.04.2013 року винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким ОСОБА_5 визначені суми податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі по 165,03 грн.: №0000411701 за 2011 рік, №0000511701 за 2012 рік, №0000411701 за 2013 рік.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що, за загальним правилом, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до підпунктів 287.1 - 287.5 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З 01.01.2011 року, згідно підпункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

При цьому, підпунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України встановлені спеціальні правила оподаткування, згідно із якими власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, оскільки позивач є власником частини нежитлового приміщення у багатоквартирному жилому будинку, Податковим кодексом України встановлено його обов'язок сплачувати до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з 01.01.2011 року.

Вирішуючи питання про здійснення розрахунку суми податку, суд зазначає, що такий розрахунок здійснено на підставі даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю №5984, складених для ОСОБА_8. Згідно таких відомостей земельна ділянка має загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:02:388:006, об'єкт нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, площа 0,0008 га, грошова оцінка складає 13936,51 грн. Згідно розрахунку відповідача, базова вартість одного квадратного метра землі з урахуванням коефіцієнтів індексації складає 297,68 грн., а з врахуванням інших коефіцієнтів та володіння позивачем Ѕ частиною нежитлового приміщення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4 кв.м. складає 16503,38 грн., а розмір річного земельного податку, що складає 1% від вказаної суми, дорівнює 165,03 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача про наявність інших нежитлових приміщень у будинку, суд зазначає, що фактично наявність таких приміщень врахована у даних державного земельного кадастру, оскільки останніми визначено до оплати частину земельної ділянки в розмірі 8 кв.м. із загальної земельної ділянки по АДРЕСА_1.

З огляду на викладене, надаючи оцінку доводам позивача, суд дійшов висновку про відсутність йог порушених прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Також, не є такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку у вказаних повідомленнях-рішеннях, оскільки у такому випадку обраний неналежний спосіб захисту права, фактично позивач мав заявляти позивні вимоги про скасування оскаржуваних рішень, що було розглянуто судом про суті в заявленому спорі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 квітня 2014 року.

Суддя І.О. Верба