Ухвала суду № 38368334, 04.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4533/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Аріана-М» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Аріана-М» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 року №0005032208, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 254956,50 грн. (за основним платежем - 169971 грн., за штрафними санкціями - 84985 грн.) та №0005022208, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 174114 грн. (за основним платежем - 116076 грн., за штрафними санкціями - 58038 грн.).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Аріана-М» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, 09.12.2013 року державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області посилалась на те, що в ході проведеної перевірки ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» було встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Податковий орган посилався на те,що надані первинні документи не підтверджують факт транспортування та отримання товарів, а більшість контрагентів позивача не знаходяться за податковою адресою.

Зазначене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами-постачальниками, а тому податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість прийняті обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.09.2013 року по 18.09.2013 року, відповідно до наказу № 255 від 09.09.2013 року, державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «АПК «Аріана-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: травень, серпень, грудень 2012 року та з податку на прибуток за 2012 рік щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Фокус Зона» за травень 2012 року, ТОВ «Стройкомплект-НІК» за серпень 2012 року, ТОВ «Венера Інвест» за грудень 2012 року, ТОВ «Нептун Інвест» за грудень 2012 року та контрагентами-покупцями.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 232/22-08/31497631 від 25.09.2013 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0005032208, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 254956,50 грн. (за основним платежем - 169971 грн., за штрафними санкціями - 84985 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0005022208, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 174114 грн. (за основним платежем - 116076 грн., за штрафними санкціями - 58038 грн.).

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «АПК «Аріана-М» вимог Податкового кодексу України, в результаті чого товариством було занижено за 2012 рік суму податку на прибуток в розмірі 169 971 грн. та занижено суму податку на додану вартість за травень 2012 року - на суму 4231 грн., за серпень 2012 року - на суму 3899 грн., та за грудень 2012 року - на суму 107 946 грн.

Крім того, податковим органом встановлено порушення товариством вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками на загальну суму ПДВ - 115 368,52 грн., а саме: ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК».

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в акті перевірки посилалась на те, що за результатами перевірки контрагента позивача - ТОВ «Фокус Зона» встановлено неможливість проведення зустрічної звірки вказаного товариство, оскільки внесено запис про відсутність його за місцезнаходженням

По взаємовідносинам ТОВ «АПК «Аріана-М» та ТОВ «Стройкомплект-НІК» податковим органом зазначено, що з наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити походження товару (сої), місць завантаження та розвантаження товару, за рахунок якого підприємства здійснювалось транспортування сої, тобто надані документи не містять доказової бази щодо транспортування товару від безпосереднього контрагента-постачальника.

Крім того, податковим органом зазначено, що ТОВ «Стройкомплект-НІК» формувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Херсонбудпром», відносно якого встановлено відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Податковий орган дійшов висновку про те, що операції ТОВ «Стройкомплект-НІК» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання операцій з постачання товарів.

По операціям ТОВ «АПК «Аріана-М» з ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест» податковим органом зазначено, що вказані підприємства не знаходяться за юридичною адресою, а згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на південно-західній залізниці підписи на податковій звітності зазначених підприємств виконані ймовірно іншими особами.

Крім того, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва посилалась на те, що товарно-транспортні накладні, надані у підтвердження транспортування товару оформлені не належним чино, та не дають змоги встановити факт транспортування та отримання товару від підприємств-постачальників в адресу ТОВ «АПК «Аріана-М» до наступних покупців.

У зв'язку з відсутністю підтвердження реального здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами-постачальниками в акті перевірки роблено висновок про те, що ТОВ «АПК «Аріана-М» було завищено податковий кредит та валові витрати за перевіряємий період.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «АПК «Аріана-М», зважаючи на наступне:

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Аріана-М» зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської області 10.05.2001 року та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» є платником податку на додану вартість, та у періоді що перевірявся підприємство займалось оптовою торгівлею сільськогосподарською продукцією.

Згідно акту перевірки та наданим документам, позивач у перевіряємий період здійснював господарські операції з ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК», ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АПК «Аріана-М» були укладені з вказаними контрагентами договори перевезення (т. 1 а.с. 80-84, 91-94, 103-106, 113-116, 124-127, 134-137, 145-148, 157-160, 167-170, 178-181, 189-192, т. 2 а.с. 1-4, 9-12,18-21, 34-37, 46-49, 56-59, 66-69, 78-81, 89-92, 99-102, 107-110, 117-119, 128-131, 137-140, 153-156, 161-164).

Згідно умов укладених договорів, контрагенти позивача (Перевізники) зобов'язувались на власний ризик організувати та забезпечити послуги (завантаження, вивантаження, зберігання, перевезення, супроводження та інше) товару (насіння зернових та масляничних культур), що належить ТОВ «АПК «Аріана-М» (Замовнику, Вантажовідправнику) у пункт призначення та за маршрутом, визначеним Замовником, на яке підписується акт виконаних робіт за роботи і послуги, виконані стосовно партії товару, що перевозиться за одним маршрутом одним видом транспорту у проміжок часу не більше, ніж один місяць.

У підтвердження виконання ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК», ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест» зазначених договорів позивачем були надані:

- акти приймання-передачі товару на перевезення (т. 1 а.с. 84, 95, 107, 117, 128, 138, 149, 161, 171, 182, 193, т. 2 а.с. 8, 13, 26, 38, 53, 63, 74, 85, 96, 106, 114, 124, 132, 141, 157, 165).

- акти здачі-прийняття робіт (т. 1 а.с. 85, 96, 108, 118, 129, 139, 150, 162, 172, 183, 194, т. 2 а.с. 5, 14, 22, 39, 50, 60, 70, 82, 93, 103, 111, 120, 133, 142, 158, 166).

- податкові накладні (т. 1 а.с. 86, 97, 109, 119, 130, 140, 151, 163, 173, 184, 195, т. 2 а.с. 6, 15, 23, 40, 51, 61, 71, 83, 94, 104, 112, 121, 134, 143, 159, 167).

- квитанції до прибуткових касових ордерів (т. 1 а.с. 87, 98-99, 110, 120-121, 131, 141-142, 152-153, 164-165, 174-175, 185-186, 196-197, т. 2 а.с. 7, 16-17, 24-25, 41-42, 52-53, 62, 72-73, 84, 95, 105, 113, 122-123, 135, 144).

- товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 88-90, 100-102, 111-112, 122-123, 132-133, 143-144, 154-156, 166, 176-177, 187-188, 198-199, т. 2 а.с. 27-33, 43-45, 54-55, 64-65, 75-77, 85-88, 97-98, 115, 125-127, 136, 145-152, 160, 168).

Таким чином, наданими первинними документами підтверджується факт передачі товарів від ТОВ «АПК «Аріана-М» до перевізників - ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК», ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест», що оформлено актами приймання-передачі товару.

Факт перевезення зазначеними перевізниками товару, отриманого від ТОВ «АПК «Аріана-М» підтверджується наданими товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт.

В свою чергу, оплата послуг здійснювалась у готівковій формі, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК», ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Товарно-транспортними накладними засвідчується факт перевезення товару як власними силами контрагентів, так і за участю інших суб'єктів господарської діяльності, що не суперечить умовам укладених договорів.

При цьому, в наданих документах зазначається вся необхідна інформація стосовно товару, що перевозився (його найменування та кількість) та стосовно здійснених послуг по його перевезенню (їх найменування, одиниця виміру, кількість, ціна, зазначено маршрути перевезення та місця розвантаження товару).

В товарно-транспортних накладних вказано автопідприємство, яке здійснювало перевезення вантажу, автомобіль, яким здійснювалось перевезення, вказано замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, пункт навантаження та пункт розвантаження, назва товару, який перевозився його кількість. Вказані накладні скріплені печатками підприємств. Крім того, переважна більшість товарно-транспортних накладних містить відмітку про отримання вантажу у пункті розвантаження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт виконання ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК», ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест» умов укладених договорів перевезення, тобто реальність здійснюваних господарських операцій.

В свою чергу, позивачем також були надані докази продажу товару (насіння зернових та масляничних культур) іншим контрагентам, а саме - дочірньому підприємству з іноземною інвестицією «Сантрейд», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Волари-Агро», ТОВ «Агротрейд Експорт», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Колос 2011», ТОВ «Асоціація «Інтерфат».

Так, позивачем були надані договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Як вже зазначалось, підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

При цьому, відмовляючи особі у праві на податковий кредит, податковий орган повинен довести саме недобросовісність у діях платника.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

Таким чином, визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на формування валових витрат, окрім документального оформлення господарської операції, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження господарської діяльності платника.

В даному випадку державною податковою інспекцією не надано доказів того, що по спірними операціями у ТОВ «АПК «Аріана-М» була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В свою чергу, досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку свідчать про те, що господарські операції між ТОВ «АПК «Аріана-М» та ТОВ «Фокус Зона», ТОВ «Стройкомплект-НІК», ТОВ «Венера Інвест», ТОВ «Нептун Інвест» реально відбулися та тягнуть настання правових наслідків, у вигляді права позивача на формування за їх рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення сум до складу валових та до складу податкового кредиту.

Таким чином, посилання податкового органу, як на підставу для зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту на аналіз взаємовідносин та господарської діяльності третіх осіб, які не є безпосередніми контрагентами позивача є безпідставним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на акти інших податкових органів, при цьому, на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача. Насамперед, зустрічні звірки не є перевірками, а тому за результатами їх проведення не може складатись акт перевірки, тим паче, з викладенням у ньому висновків про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «АПК «Аріана-М» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на віднесення витрат до складу валових та до податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення від 14.10.2013 року № 0005032208 та №0005022208 прийняті державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.