Ухвала суду № 38365639, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5101/13-а ( у 1-му томі та 2-х томах додатки) Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 року по справі за адміністративним позовом Концерну «Укргаз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0003732210 та № 0003742210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 року адміністративний позов було задоволено

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 29.05.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, з 04.03.2013р. по 07.03.2013р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Концерну «Укргаз» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» за період: липень 2012 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 218/22.10/33301593 від 11.03.2013р., відповідно до якого встановлено допущення позивачем порушення п. 198.1, п. 198.66 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого за липень 2012 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларацї), що включається до податкового кредиту наступного звітного у розмірі 222,00 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 499 778,00 грн.

В результаті чого, 28.03.2013р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003732210, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 499 778,00 грн. за основним платежем та 124 945,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0003742210, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 39 320,00 грн. за основним платежем та 9 830,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0002022280, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 222,00 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2012 року між Концерн «Укргаз» та TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» було укладено договір про виконання проектних робіт №07-П згідно якого TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» (Виконавець) зобов'язується за винагороду виконати по дорученню Замовника (Концерн «Укргаз») робочий проект автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік об'єктів що підлягають дослідженням для виконання робіт, які становлять предмет Договору, наведений в Додатку № 1.

Згідно Додатку №1 до договору № 07-П від 01.07. 2012р. об'єктом, що підлягає дослідженню є АГНКС, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Озерна, 15.

На виконання умов договору TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» було розроблено відповідний проект та надано Замовнику Концерну «Укргаз» про що сторонами договору складено акт виконаних робіт від 31.07.2012 року на загальну суму 3 000 000,00 грн.

TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» виписало Концерну «Укргаз» податкову накладну №650 від 31.07.13р. на загальну суму 3 000 000,00 грн.

Послуги з розробки проекту газонаповнювальних компресорних станцій використанні позивачем у власній господарській діяльності та відповідно відображені в бухгалтерському обліку на рахунку 631.

Крім того, матеріали справи свідчать, що TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» є належним чином зареєстровано, відомості про юридичну особу підтверджені та являється платником податку на додану вартість. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва платника ПДВ TOB «Виробнича компанія «Віконні системи», даних ЄДР, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу щодо відсутності настання реальних наслідків по даному договору є необґрунтованими.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених Позивачем та TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки укладені позивачем з TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсними наслідки, що підлягають застосуванню передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з TOB «Виробнича компанія «Віконні системи» мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкової накладної отриманої від TOB «Виробнича компанія «Віконні системи», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1 -3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вище викладе, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0003732210 та № 0003742210 є незаконними та необґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.