Ухвала суду № 38365631, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5171/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Черкаса О.П.

представника відповідача Феніок А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми "Енергоремсервіс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми "Енергоремсервіс" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року № 0004662203/443 та № 004662203/444.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоремсервіс» перебуває на податковому обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області з 3 червня 1997 року.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Енергоремсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Проенергостандарт», ТОВ «Теренс Груп», ТОВ «Компанія ТЕТ», ТОВ «Фалкон-2011» за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено від 29 серпня 2013 року № 621/22-3/24882134/17.

Згідно висновків даного акту, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5204,00 грн. та вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до зниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19775,00 грн.

Вказані висновки мотивовані тим, що ТОВ «Енергоремсервіс» безпідставно сформовано податковий кредит та валові витрати за господарськими операціями з Фалкон-2011» та ТОВ «Променергостарндарт».

На підставі зазначеного вище Акту 12.09.2013 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0004662203/443, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Енергоремсервіс» з податку на додану вартість на 19757,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 4939,00 грн. та № 004662203/444, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Енергоремсервіс» з податку на прибуток на суму 5204,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 1301,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, ТОВ «Енергремсервіс» звернулось до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при цьому виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту реального виконання господарських зобов'язань за договорами субпідряду від 1 листопада 2012 року № 14/11/2012, від 28 серпня 2012 року № 11/08/2012, укладеними між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Фалкон-2011» та договором поставки, укладеним між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Промнергостандарт», таким чином висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - правомірними.

Позивач з таким висновком суду не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що дії та висновки податкового органу, які стали результатом перевірки ТОВ ТПФ «Енергоремсервіс», не відповідають положенням чинного законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку апелянта, є незаконними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписами пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Разом з тим, визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2012 року між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Фалкон-2011» укладено договір субпідряду № 14/11/2012, згідно умов якого, Замовник (ТОВ «Енергоремсервіс») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Фалкон-2011») приймає на себе зобов'язання з реконструкції вхідної групи існуючої будівлі ТОВ «Завод пакувального обладнання «Термо-Пак» по вулиці Ярослава Мудрого 66/13, місто Біла Церква, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість. Загальна вартість робіт становить 33000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 5500,00 грн. (п. 2.1 Договору).

28 серпня 2012 року між цими ж сторонами укладено договір субпідряду № 11/08/2012, згідно умов якого Замовник (ТОВ «Енергоремсервіс») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Фалкон-2011») приймає на себе зобов'язання з на поточного ремонту приміщення ігрової кімнати № 16 Білоцерківської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату І-ІІ ступенів. Згідно п. 2.2 Договору загальна вартість робіт становить 19540,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 3256,80 грн).

На підтвердження належного виконання умов даних договорів в матеріалах справи наявні довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2012 року, акт приймання виконаних робіт за листопад 2012 року, платіжне доручення, податкова накладна від 12 листопада 2012 року № 71 на загальну суму 33000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-5500,00 грн.), рахунок-фактура, довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2012 року, акт приймання виконаних робіт за вересень 2012 року, платіжне доручення.

В той же час, вказані вище акти приймання виконаних робіт за листопад 2012 року та за вересень 2012 року, не вказано обсягу робіт які були виконані, годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, зазначено лише найменування робіт та їх вартість.

Крім того, у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах приймання виконаних робіт за договорами між ТОВ «Енергоремсервіс» та Білоцерківською спеціальною ЗОШ-інтернат І-ІІ ступненів , ТОВ «Завод пакувального обладнання «Термо-Пак» в якості субпідрядника ТОВ «Фалкон-2011» не вказано, також, первинні документи за господарськими операціями між ТОВ «Енергоремсервіс» ТОВ «Фалкон-2011» не відображають інформації щодо договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ «Енергоремсервіс» та Білоцерківською спеціальною ЗОШ-інтернат І-ІІ ступненів , ТОВ «Завод пакувального обладнання «Термо-Пак».

Крім того, як встановлено судом та вбачається з матеріалів директором ТОВ «Фалкон-2011» (контрагента ТОВ «Енергоремсервіс») вказано ОСОБА_4, від імені якого підписано первинні бухгалтерські документи за господарськими операціями між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Фалкон-2011».

Разом з тим, вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року по справі № 761/22932/13-к встановлено, що у липні 2012 року ОСОБА_4 не усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив фіктивне підприємництво.

Так у липні 2012 року ОСОБА_4 у присутності приватного нотаріуса підписав завчасно підготовлені невстановленими особами установчі документи ТОВ «Фалкон-2011», а пізніше відкрив розрахунковий рахунок ТОВ «Фалкон-2011. Після створення ТОВ «Фалкон-2011» невстановлені досудовим слідством особи діючи всупереч положенням статей 203, 207, 626, 629 Цивільного кодексу України, статей 179, 180 Господарського кодексу України використовували ТОВ «Фалкон-2011» з метою прикриття своєї незаконної діяльності, шляхом уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та інші фіктивні первинні документи. Як наслідок, в результаті незаконної діяльності ТОВ «Фалкон-2011» була спричинена велика матеріальна шкода державі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції небезпідставно поставив під сумнів належність поданих позивачем доказів, зокрема документів первинної бухгалтерської звітності, на підтвердження факту належного виконання договорів субпідряду, укладених з ТОВ «Фалкон-2011», зафіксовані в них відомості не можуть беззаперечно підтверджувати реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, так як оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року № 21-421а11.

Наявні в матеріалах документи не дають підстав дійти висновку, що ТОВ «Фалкон-2011» виконувало будівельні роботи як субпідрядники за договорами, укладеними між ТОВ «Енергоремсервіс» та Білоцерківською спеціальною ЗОШ-інтернат І-ІІ ступненів , ТОВ «Завод пакувального обладнання «Термо-Пак».

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту реального виконання господарських зобов'язань за договорами субпідряду від 1 листопада 2012 року № 14/11/2012, від 28 серпня 2012 року № 11/08/2012, укладеними між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Фалкон-2011».

Також, між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Променергостандарт» укладено договір поставки, на підтвердження виконання умов якого, в матеріалах містяться копії документів, зокрема видаткова накладна на пневмонагнітач СО-242, рахунок на оплату на загальну суму 55000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11000,00 грн.), подорожній лист вантажного автомобіля від 12 жовтня 2012 року, податкова накладна на загальну суму 55000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11000,00 грн.), банківські виписки.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її примірники. Перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - печаткою або штампом), передаються перевізнику.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перевезення пневмонагнітача, прийняття товару, його розвантаження, перевірку якісних показників, зберігання (складські документи, договори оренди складських приміщень).

Крім того, суд першої інстанції небезпідставно вказав на відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Променергостандарт», чим порушено вимоги Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318. Вказане унеможливлює ідентифікацію осіб, відповідальних за передачу-отримання товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності належних доказів, якими би в повній мірі підтверджувався факт реального виконання господарських зобов'язань за договорами субпідряду від 1 листопада 2012 року № 14/11/2012, від 28 серпня 2012 року № 11/08/2012, укладеними між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Фалкон-2011» та договором поставки, укладеним між ТОВ «Енергоремсервіс» та ТОВ «Промнергостандарт», в той же час, з наявних у справі матеріалів видається доведеною позиція відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми "Енергоремсервіс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми "Енергоремсервіс" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 23 квітня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.