Постанова № 38360815, 15.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року (о 14 год. 40 хв.) Справа № 808/1640/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Мелітопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1579,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що відповідачем було подано до Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з проханням перевести на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з 01 квітня 2012 року. Зазначає, що відповідачем була обрана 2 група платників єдиного податку з відсотковою ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати та на час звернення з адміністративним позовом до суду за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 1579,98 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості, а саме відповідачу поштою направлено податкову вимогу від 06.02.2013 № 25, проте борг сплачено не було. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем у розмірі 1579,98 грн. не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 15.04.2014 надав суду клопотання (вх. № 14999) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило повістку про виклик у суд та надсилалось відповідачу за його місцем проживання, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду, а відтак на підставі ст.ст.33, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.07.2002 року Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що 12.03.2012 відповідачем до Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування з проханням перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 квітня 2012 року, на підставі якої відповідачу видано свідоцтво про сплату єдиного податку. Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач обрав 2 групу платників єдиного податку за ставкою податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до поданої заяви, Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області було нараховано відповідачу 214,60 грн. єдиного податку в грудні 2012 року (20% від мінімальної заробітної плати в розмірі 1073,00 грн., яка була затверджена станом на 01.01.2012 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»). Враховуючи наявну переплату в розмірі 11,02 грн. остаточний розмір нарахованого податку в грудні 2012 року становить 203,58 грн. Заборгованість відповідача за січень - червень 2013 року становить 1376,40 грн. (за ставкою податку 229,40 грн. на місяць - 20% від мінімальної заробітної плати в розмірі 1147,00 грн., яка була затверджена станом на 01.01.2013 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»).

Отже, відповідач має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1579,98 грн. (214,60 грн. - 11,02 грн. + 1376,40 грн.).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу поштою направлено податкову вимогу від 06.02.2013 № 25 на суму 432,98 грн., проте вказана податкова вимога повернулась на адресу податкового органу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

08.02.2013 Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено Рішення про опис майна у податкову заставу.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Мелітопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст.291 ПК України).

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).

Відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПК України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Пунктом 299.1 ст. 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (п. 299.3 ст. 293 ПК України).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПК України).

За приписами ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що в порушення приписів ПК України відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1579,98 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення надсилалася податкова вимога від 06.02.2013 № 25 на суму 432,98 грн.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1- 95.3. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1579,98 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1579,98 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 98 копійок) на р/р 31512970700172, одержувач платежу: місцевий бюджет м. Мелітополя, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37968956, МФО 813015, код платежу 18050401.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак