Постанова № 38359389, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 рокусправа № 0870/1261/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Артрембуд»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 р. у справі № 0870/1261/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Артрембуд»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Артрембуд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, в якому просило визнати неправомірним с скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 06 жовтня 2011 року №0000472307 у сумі 32 501,00 грн. в т.ч. за основним платежем - 32 500, 00 грн. і за штрафними санкціями - 1,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов ТОВ «Будівельна компанія «Артрембуд» до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472307 від 06.10.2011р. задовольнити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 25.05.2007 року № 5173 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Станом на 20.09.2011 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ« Будівельна компанія «Артрембуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Мобізв'язок» за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 3990/23-08/35147458 від 20.09.2011 року.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.198.1,198.6, ст..198, п.201.8,ст..201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 32 500, 00 грн. За вказаний період ТОВ «Будівельна компанія «Артрембуд» здійснювало господарські операції з ТОВ «Мобізв'язок» на підставі договору №0211/10-1 від 02.11.2010 року. при наданні послуг за вказаним договором ТОВ «Мобізв'язок» виписано податкову накладну № 18 від 28.02.2011 року, яка використана ТОВ «Будівельна компанія «Артрембуд» при формуванні податкового кредиту, тоді як відповідно до акту №156 від 19.05.2010 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Мобізв'язок». Отже, відповідно до положень ст..ст.183,201 ПК України ТОВ «Мобізв'язок» не мало правових підстав для виписки податкової накладної, а контрагент ТОВ «Будівельна компанія «Артрембуд» не мав правових підстав для формування податкового кредиту за рахунок даної податкової накладної.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, на момент виписування податкової накладної та здійснення податковим органом перевірки, контрагент позивача був позбавлений статусу платника податку на додану вартість та його свідоцтво платника податку на додану вартість було анульоване, і як наслідок, позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит на підставі таких податкових накладних.

Однак, суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, зареєстрованого наказом Державної податкової адміністрації України № 978 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У разі набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ таке рішення є протиправним з моменту його прийняття та не створює будь-яких правових наслідків. У такому випадку безпідставно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, враховуючи, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Мобізв'язок» (контрагента позивача) скасоване у судовому порядку як протиправне, і Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя зобов'язано поновити таку реєстрацію шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації, податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності по відносинах позивача з цим контрагентом є належними доказами здійснення господарських операцій між господарюючими сторонами та підтвердженням сплати позивачем податку на додану вартість в ціні виконаних робіт.

Таким чином, висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2011 року сум податку на додану вартість по податковій накладній, отриманих від ТОВ «Мобізв'язок» є необґрунтованими.

Судом першої інстанції вказаного враховано не було, в результаті чого зроблено помилковий висновок про правомірність донарахувань податкових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв'язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Артрембуд» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольниити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000472307 від 06.10.2011 року у сумі 32 501 грн.00 коп.

Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров