Постанова № 38359367, 25.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2014 року

справа № 2а/0470/11901/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Лібра – Трейд» до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомленні рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лібра – Трейд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, в якому просив податкове повідомлення рішення Західно – Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції від 24.03.2011 року №0000192341 в частині нарахування ПП «Лібра – Трейд» 5302 грн. податку на додану вартість та 1325,50 грн штрафних санкцій – скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення встановлених вимог складений відповідачем акт перевірки не містить визначеної Порядком обов’язкової інформації, що свідчила б про допущене позивачем порушення податкового законодавство, яке стало підставою для нарахування позивачеві 5302 грн. податку на додану вартість та 1325,50 грн. штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення Західно – Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 24.03.2011 року №0000192341 в частині нарахування приватному підприємству «Лібра – Трейд» 5302грн. податку на додану вартість та 1325,50 грн. штрафних санкцій.

Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року скасувати та прийняти нове судове рішення. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: не досліджені всі обставини справи, що мають значення для вирішення питання по суті.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з контрагентами ПП «Меридіан» та ТОВ «НВП «Віон-Фінанс» за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої складено акт №164-23/1-35168703 від 04.03.2011 року.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених товариством, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Податковий орган, посилаючись на висновки акту перевірки ПП «Лібра – Трейд» від 04.03.2011 року, яким встановлено, що у перевіряємого підприємства відсутні трудові ресурси , відсутність інформації про виробничі потужності, не надання до перевірки первинних документів підтверджуючих правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, стверджує про проведення підприємствами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Крім того, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження вугілля.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України.

На підтвердження реальності виконання умов укладеного договору позивачем надані видаткові та податкові накладні, отримані від контрагентів ТОВ "Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей».

Колегія суддів вважає, що реальні наслідки угоди не могли настати для вищезазначених сторін правочину, оскільки ними не виконані всі умови укладених договорів про закупівлю вугілля, що підтверджують відсутністю первинних бухгалтерських та податкових документів позивача, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п. 2.4 ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", відсутні банківські виписки в підтвердження розрахунків між сторонами. Факти, які б надавали правового значення безпосередньо видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, позивачем не надані.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. В даному випадку позивачем не доведено, яким чином придбаний товар (срібло, золото, діаманти, авто товари тощо) були використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної: повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість: податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість: опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку: ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні: загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що право на податковий кредит у позивача могло б виникнути у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що повинно підтверджуватися копіями договорів, банківською випискою по рахунку та копіями видаткових та податкових накладних, отриманих від контрагента, розрахункові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, розрахункові квитанції, виписки банківських рахунків, акти прийому-передачі товарів (послуг). Вказані документи позивачем не надано.

Податковим органом встановлено, що постачальником товару (вугілля) для ПП «Лібра – Трейд» було ПП "Меридіан» та ТОВ «НВП «Віон-Фінанс», відповідно до яких не виявлено ознак можливості здійснення фінансово-господарської діяльності через відсутність в останнього, зокрема, транспортних засобів та інших основних фондів.

Крім того, під час перевірки ПП «Лібра – Трейд» не виявлено ознак можливості здійснення фінансово-господарської діяльності через відсутність в останнього, зокрема, транспортних засобів та інших основних фондів.

Податковий орган вважає нікчемним правочин поставки вугілля, укладенні ПП «Лібра – Трейд» із вказаними контрагентами, а тому відповідно і всі подальші правочини з участю цього товару є, на думку відповідача, - нікчемними.

Суд першої інстанції безпідставно не погодився з такими доводами податкового органу, оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що правова позиція відповідача щодо безтоварності угоди про поставки товару позивачу спростовується дослідженими у судовому засіданні лише видатковою накладною та податковою накладною, при цьому відсутні договори про поставку товару, рахунки-фактури на оплату, банківські виписки із рахунка позивача про проведення оплати за поставлений товар, товарно-транспортні накладні, при цьому не надано позивачем і доказів фактичного використання придбаного товару у власній господарській діяльності або подальша його реалізація: не надано доказів про узгодження місць реалізації.

Таким чином, наявними у справі доказами не підтверджено фактичне переміщення (транспортування) та зберігання товару, тобто товарність господарської операції.

З урахуванням викладеного відсутні правові підстави для задоволення цього позову.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв’язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області – задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Лібра – Трейд» – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров