Постанова № 38358965, 18.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р. Справа № 5023/1346/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Закаблуков А.С. (дов. №251 від 09.01.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №827Х/1-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12 березня 2014 року у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 12473219,97 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 1865135,83 грн., 3% річних у розмірі 773602,79 грн., пеню у розмірі 962533,44 грн., а також витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2013 р. по справі № 5023/1346/12, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. та Вищого господарського суду України від 20.11.2013 р., з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість в сумі 12473219,97 грн. та судовий збір 49956,53 грн. Відстрочено виконання рішення суду на 6 місяців, починаючи з 26.02.2013 р. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2013 р. по справі № 5023/1346/12, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. та Вищого господарського суду України від 12.12.2013 р., заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 26.02.2013 р. задоволена частково. Надана відстрочка виконання рішення до 20.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2014 р. по справі № 5023/1346/12 (суддя Лаврова Л.С.) заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 26.02.2013 р. задоволена частково. Надана відстрочка виконання рішення до 01.12.2014 р.

Позивач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування фактичних обставин справи та порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати, відмовити відповідачу у наданні відстрочки виконання рішення суду, судові витрати покласти на відповідача.

ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм процесуального права. Просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75.

Нез'явлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з відсутністю можливості виконати рішення суду від 26.02.2013 р. у встановлений термін, відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з заявами про відстрочку виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 19.09.2013 р., залишеною без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, надана відстрочка виконання рішення до 20.02.2014 р.

Ухвалою від 12.03.2014 р., з якою не погоджується позивач, надана відстрочка виконання рішення до 01.12.2014 р.

Надаючи відстрочку виконання рішення, господарський суд дійшов висновку про неможливість виконання боржником своїх зобов'язань в зв'язку зі скрутним матеріальним станом, визнавши наведені заявником обставини винятковими, оскільки всі вони в сукупності носять не систематичний характер, а є виключенням у даному виді правовідносин.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. за №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При попередньому розгляді справи судами було встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості нижчої її собівартості.

Однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами. Борги населення за комунальні послуги по теплопостачанню станом на 01.01.2013 р. становлять 26 838 583,08 грн., бюджетних установ (організацій) - 5 038 143,15 грн.

Обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію за період з 2010 по 2012 роки становить 19 790 073,00 грн.

На підтвердження скрутного фінансового стану відповідачем надані: копії розрахунків обсягу заборгованості за 2011-2012 роки з різниці в тарифах на теплову енергію, копії розрахунків обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 2013р., копії балансів за 9 місяців 2013 року, фінансові результати за 2013 рік, баланс на 31.12.2013 року, звіт про рух грошових коштів за 2013 рік, звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг з теплопостачання за січень-вересень 2013 року та січень-грудень 2012 року, звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг водопостачання та водовідведення за січень-вересень 2013 року та січень-грудень 2012 року, висновок судово-економічної експертизи №32 від 10.12.2012 р., проведеної НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області, в якій, зокрема, зазначено про те, що фінансова стійкість підприємства є дуже низькою, що створює передумови для його кризового становища, розрахуватися підприємство за договором постачання газу № 06/10-1482 БО-31 від 23.09.2009 р. без зовнішнього фінансування не може.

Постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 20.03.13 р. "Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", передбачено погашення існуючої заборгованості підприємства перед енергопостачальником, яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів на послуги їх собівартості, шляхом проведення розрахунків за рахунок коштів Держбюджету.

Однак, субвенції, що надаються державою, не мають постійного чинного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах, тому виплата такої компенсації та строки виплати у повній мірі залежать: від своєчасного внесення законодавчим органом таких витрат до Закону України "Про державний бюджет на кожний рік"; від фінансування в даному бюджетному році у повному обсязі цих витрат згідно з витратами, передбаченими Закону України "Про державний бюджет"; від строку виконання виконавчими органами влади обов'язків по перерахуванню закладених витрат бюджету у вигляді субвенцій до отримувачів.

З наданої заявником довідки Департаменту ЖКГ та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрації від 09.01.2014 р. за № 05-13/ 26, у 2013 році до моменту видачі цієї довідки субвенцій на погашення збитків, які виникли у ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання для населення, не надходило ( т.11 а. с.126).

Оскільки наведені обставини фактично не змінились по закінченню строку, на який надавалась попередня відстрочка, судом першої інстанції правомірно був збільшений строк виконання рішення суду.

На момент розгляду справи у суді першої інстанції Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про Державний бюджет на 2014 рік".

Статтею 19 вищевказаного Закону передбачено право Кабінету Міністрів України реструктурувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними ним видатками державного бюджету, що виникла станом на 1 січня 2014 року та заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка утворилася у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, у встановлених ним обсягах шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до п'яти років з дохідністю 5 відсотків. Право видачі таких векселів надати органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на наведене вбачається, що держава в 2014 році зобов'язалась розрахуватися з підприємствами, що надають теплову енергію, водопостачання та водовідведення за заборгованість з підприємствами з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що виникла станом на 01.01.2014 р.

Отже, заборгованість підприємства перед позивачем буде погашена у 2014 році, однак не раніше надходження з Державного бюджету до відповідача необхідного фінансування.

Виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" буде проводитися впродовж 2014 року, але, враховуючи той факт, що повне фінансування на практиці проводиться в кінці року, повне виконання рішення можливе тільки наприкінці 2014 року.

Таким чином, господарський суд вірно зазначив, що скрутний матеріальний стан боржника виник не з його вини, а з об'єктивних причин: невідповідність тарифів на послуги теплопостачання, водовідведення та водопостачання їх собівартості; відсутність постійного правового механізму щодо надання субвенцій з державного бюджету України на погашення заборгованості в різниці в тарифах, несвоєчасна сплата населенням та бюджетними установами заборгованості за спожиту енергію, при тому що боржник є бюджетною неприбутковою організацією.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що правові підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 12.03.2014 р. розстрочення виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 12.03.2014 р. по справі № 5023/1346/12 винесена при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106,121 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2014 р. по справі № 5023/1346/12 залишити без змін.

Повна постанова складена 18.04.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.