Ухвала суду № 38357955, 23.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року м. Київ К/800/31198/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Федорова М.О.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року

у справі № 2а-2809/10/2170

за позовом Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Білозерському районі)

до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» (далі - відповідач, СВК «Дружба»)

про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Білозерському районі звернулась у червні 2010 року до суду з адміністративним позовом до СВК «Дружба» про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 129 426,77 гривень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року скасована та прийнята нова постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованими, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СВК «Дружба» зареєстрований Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області 27.04.2000 року та взято на облік до ДПІ у Білозерському районі 27.04.2000 року.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідач має заборгованість не перерахованого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.04.2010 року в розмірі 129 426,77 гривень, що підтверджується актом від 06.05.2010 року № 232/17-025/01211354 про підтвердження заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданим податковим органом актом від 06.05.2010 року № 232/17-025/01211354 підтверджується наявність у відповідача не перерахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 129 426,77 гривень, а отже зазначена сума податкового боргу має бути стягнута на користь територіального управління Державного казначейства України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом апеляційної інстанції при дослідженні акту від 06.05.2010 року № 232/17-025/01211354 встановлено, що посадовою особою ДПІ у Білозерському районі на підставі запиту прокуратури Білозерського району № 109-1149 вих.-10 від 06.05.2010 року проведено тематичну перевірку СВК «Дружба».

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що головним держподатковим ревізором - інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Досенко Ларисою Іванівною порушено вимоги чинного законодавства, при проведені вище згаданої перевірки СВК «Дружба», оскільки п. 75.1 ст. 75 ПК України поняття тематичної перевірки не існує.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним та обґрунтованим висновок апеляційного суду, що судом першої інстанції не враховано той факт, що ДПІ у Білозерському районі фактично провела перевірку на підставі запиту прокуратури Білозерського району № 109-1149 вих-10 від 06.05.2010 року без належних на це підстав та відповідного рішення керівника органу державної податкової служби, чим порушила вимоги ПК України, яким передбачена форма та порядок проведення перевірки.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості суми боргу СВК «Дружба» у розмірі 129 426,77 гривень, що визначена актом перевірки від 06.05.2010 року № 232/17-025/01211354 про підтвердження заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, оскільки податковим органом не надано належного розрахунку боргу та підстав нарахування заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає беззаперечною позицію суду апеляційної інстанції, що висновки суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість вимог податкового органу щодо стягнення з СВК «Дружба» заборгованості по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 129 426,77 гривень є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, та не правильного вирішення справи, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі № 2а-2809/10/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) М.О. Федоров З оригіналом згідно З оригіналом згідно