Ухвала суду № 38357834, 01.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/800/613/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області

про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

23.09.2013р. до суду з позовом про визнання протиправними рішення та дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області (далі Інспекція) звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що Товариством було подано Інспекції декларацію про готовність житлового будинку до експлуатації, проте відповідач повернув декларацію позивачу для доопрацювання. Вважаючи відмову Інспекції зареєструвати декларацію безпідставною, Товариство просило визнати ці дії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити дії з реєстрації декларації.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2013р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р. скасовано судове рішення місцевого суду та задоволено позов.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях позивач посилався на те, що судом апеляційної інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №37, виданого Інспекцією держаного архітектурно-будівельного контролю Хмельницького управління архітектури та містобудування 12.06.2002р., Товариство здійснило будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівська, 45 м. Хмельницький. По закінченні будівництва позивачем 5.09.2013р. надано Інспекції декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

17.09.2013р. відповідач повернув декларацію на доопрацювання, пославшись на відсутність інформації, необхідної для її реєстрації.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регламентуються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VI) та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 (далі Порядок №461). Крім того, діяльність Інспекції повинна відповідати приписам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі Закон №2806-IV)

Відповідно до статті 39 Закону України №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Пунктом 21 Порядку №461 обумовлено, що у разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Частиною 5 статті 41 Закон №2806-IV передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Задовольнивши позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії відповідача, який направив на доопрацювання декларацію, не відповідають вимогам закону, оскільки при цьому Інспекція не обґрунтувала підстави повернення у строк, передбачений для її реєстрації та всупереч приписів статті 71 КАС України, не надала належних доказів правомірності свого рішення.

Висновок суду щодо того, що, прийнявши рішення про повернення декларації на доопрацювання, Інспекція не обґрунтувала причини повернення, відповідає матеріалам справи, зокрема, змісту рішення Інспекції від 17.09.2013р., в якому не зазначено, які саме недоліки виявлено відповідачем у поданій декларації.

Оскільки позивачем здійснено роботи у відповідності до дозволу на виконання будівельних робіт №37, заповнено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації у відповідності до вимог Порядку №461, а Інспекцією під час розгляду справи не надано доказів наявності підстав, які відповідно до чинного законодавства унеможливлюють реєстрацію поданої Товариством декларації, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив адміністративний позов у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни постанови апеляційного суду.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз