Постанова № 38356426, 03.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Справа № 4008/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання - Сердюк О. Ю.;

представника відповідача - Олексин Л. П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року в справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області до відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» про стягнення економічних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області до відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» про стягнення з відповідача економічних санкцій в сумі 1 348 993 грн. 98 коп. і їхній перерахунок в доход Державного бюджету ГУДК в Івано-Франківській області ДБ код 21081100 р/р 31110106700002 Код ЗКПО 20568100.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено п. 1 постанови КМ України від 29 квітня 2006 року № 605. Також вказано, що відповідач здійснював розрахунки із населенням за природний газ по нормах споживання за попередні 3 місяці, а не згідно середньомісячного споживання природного газу в аналогічному періоді попереднього року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відкритого акціонерного товариства „Івано-Франківськгаз" (76010, вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03361046) застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі необгрунтовано одержаної виручки в сумі 5531 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна) гривня 54 копійки та штраф в в розмірі 11063 (одинадцять тисяч шістдесят три) гривні 08 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що оскільки в судовому засіданні представник відповідача визнала факт порушення відповідачем пункту 2 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 лютого 2009 року № 195 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 рік» та факт необґрунтовано одержаної виручки з приводу реалізації природного газу ЗАТ «Завод ТОС «Барва» в період з 19 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року в сумі 5376, 91 гривень, а також порушень відповідачем вимог пункту 15 та пункту 16-1 Правил надання населенню послуг газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 та пункту 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.10.2008 року № 1239 „Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення", і необґрунтовано одержану виручку в сумі 154,63 грн., дану позовну вимогу слід задоволити.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що ціна газу, яку застосовував відповідач, була встановлена постановами НКРЕ України від 29 січня 2009 року № 56 та № 57, у період коли НКРЕ не мала повноважень встановлювати ціни на природний газ для бюджетних та промислових споживачів.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що в період з 10 лютого 2010 року до 23 лютого 2010 року позивачем, у відповідності до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", Постанови Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" за № 1819 від 13 грудня 2000 року та виконання наказу № 61 від 09 лютого 2010 року та підпункту 2.1.4. плану роботи на I квартал 2010 року, проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання поряду формування та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, на постачання природного газу за регульованим та нерегульованим тарифом, на транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами, з транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами та із зберігання природного газу.

За результатами перевірки складено акт № 0000091 від 23 лютого 2010 року, а 01 березня 2010 року позивачем, на підставі вказаного акту прийнято рішення № 65 від 01 березня 2010 року, яким вирішено вилучити у відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в дохід Державного бюджету України необґрунтовано одержану виручку в сумі 449664,66 грн. та штраф в сумі 899 329,32 грн.

01 березня 2010 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію за № 01-17/597 від 01 березня 2010 року на суму 1348993,98 гривень та рішення № 65 від 01 березня 2010 року про застосування економічних санкцій.

Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, згідно абзацу 3 частини 1 якої Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

У відповідності до статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Частина 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачає відповідальність за порушення державної дисципліни цін: вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Пунктом 1.6 даної Інструкції передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України, не надано доказів оскарження рішення № 65 від 01 березня 2010 року про застосування фінансових санкцій, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, таке є чинним.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що наявність чинного рішення суб'єкта владних повноважень про застосування до відповідача фінансових санкцій та невиконання такого рішення відповідачем, є безумовними підставами для стягнення фінансових санкцій з останнього.

Законність рішення № 65 від 01 березня 2010 року про застосування до відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" фінансових санкцій не є предметом доказування у даній адміністративній справі.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що рішення № 65 від 01 березня 2010 року, яким вирішено вилучити у відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в дохід Державного бюджету України необґрунтовано одержану виручку в сумі 449 664,66 грн. та штраф в сумі 899 329, 32 грн. - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року в справі № 2а-1702/10/0970 - скасувати.

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області до відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» про стягнення економічних санкцій - задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в дохід Державного бюджету економічні санкції в розмірі 1 348 993 (один мільйон триста сорок всім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 98 (дев'яносто вісім) копійок застосовані рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області № 65 від 01 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 07 квітня 2014 року.