Ухвала суду № 38353918, 16.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №582/111/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковенко Н. М.Номер провадження 22-ц/788/626/14 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 25

УХВАЛА

16 квітня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

на ухвалу судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 10 лютого 2014 року про відкриття провадження

у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 10 лютого 2014 року відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «СК «ВУСО», третя особа: ПАТ «Ідея Банк», про стягнення страхового відшкодування.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду ПАТ «СК «ВУСО», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу передати за підсудністю за місцезнаходженням відповідача до Ворошиловського районного суду м. Донецька.

Вважає помилковим відкриття суддею провадження в справі відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України як в справі за позовом про захист прав споживача за місцем проживання останнього, оскільки слід було застосувати ч. 2 ст. 109 ЦПК України. Посилається на те, що Закон України «Про захист прав споживачів» установлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів, однак відносини, які виникають з договорів страхування, відносяться до договірних, які регулюються нормами цивільного законодавства, а тому справа не підсудна Недригайлівському районному суду Сумської області.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який заперечує проти скарги та вважає ухвалу суду вірною, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Недригайлівського районного суду Сумської області за місцем свого проживання з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 10 липня 2012 року між ним та ПАТ «СК «ВУСО» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №934697-02-19-01.

Предметом страхування був належний йому транспортний засіб - автомобіль Hyndai Elantra MD 1.6, рік випуску 2012, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з п. п. 3.2, 7.2 договору, страхова сума становить 118 260 грн., відповідач зобов'язався здійснювати позивачу страхові виплати за умови настання страхового випадку.

Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Ідея Банк», оскільки застрахований транспортний засіб є предметом договору застави до кредитного договору.

12 вересня 2013 року, керуючи вказаним автомобілем на автошляху Богуслав-Лука в Київській області, він, не врахувавши дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя по напрямку свого руху, де здійснив наїзд на дерево та з'їхав в кювет, внаслідок чого автомобіль був пошкоджений.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він порушив п. 2.3-б Правил дорожнього руху України, за що 28 жовтня 2013 року Недригайлівським районним судом Сумської області його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та стягнуто штраф 340 гр.

Вимог Правил дорожнього руху, про які іде мова у пункті 17.2.14 договору страхування, коли подія ДТП не є страховим випадком, він не порушив.

На виконання п.15 договору страхування після настання страхового випадку він надав необхідні документи відповідачу 24 вересня 2014 року.

Згідно з рахунком - фактурою №СМ 00003549 від 26 вересня 2013 року, складеним ТОВ «Богдан-АВТО-Суми» за участі представника відповідача, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу становить 32 025,06 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідач, всупереч п. 11.4 договору страхування, у встановлений договором строк - 5 робочих днів з дати складання страхового акту вказані виплати не провів, незаконно в цьому відмовив, про що повідомив його листом №6004/597540 від 02 грудня 2012 року.

Просив стягнути з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ПАТ «Ідея Банк» 32 025 грн. 06 коп.

Відкриваючи провадження в цивільній справі, суддя суду першої інстанції виходила з того, що вказана справа підсудна Недригайлівському районному суду Сумської області.

Оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам процесуального права.

Питання територіальної підсудності регулюються положеннями статей 107 - 117 розділу III глави 1 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів, в тому числі, страхування.

Відповідно до вищезазначених положень ЦПК України, право вибору між судами, яким, згідно із загальним правилом територіальної підсудності і правилом альтернативноїпідсудності, підсудна дана справа, належить виключно позивачу. У такому випадку суд не вправі повернути позивачу заяву з мотивів непідсудності справи даному суду.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 31 ЦПК України, сам позивач визначає підставу та предмет позову, а тому, якщо у позовній заяві міститься посилання на порушення відповідачем прав позивача як споживача, право вибору суду для звернення з таким позовом належить позивачу.

Суд на стадії відкриття провадження у справі не вправі робити висновок про те, чи порушені права та інтереси позивача як споживача та чи поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" на спірні правовідносини. Такі висновки суд може зробити лише при розгляді справи по суті.

З цих підстав не може бути скасована оскаржувана ухвала з посиланням на те, що спірні правовідносини не регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" і позивач не є споживачем послуг відповідача по страхуванню, а тому відкриття провадження у справі за місцем проживання позивача не можна вважати незаконним.

Крім того, відповідно до п. 7 ст. 110 ЦПК позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися за їх місцезнаходженням.

З позовної заяви вбачається, що договір добровільного страхування наземного транспорту, укладений з позивачем від імені страховика директором представництва в м. Суми Сідельник Н.Ю., що діє на підставі довіреності страховика, вказана адреса страховика ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»: м. Суми, вул. Леваневського, 4, кв. 8.

Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи, є, зокрема, фактичне місце ведення діяльності.

З позовної заяви, договору страхування, укладеного між сторонами, вбачається, що відповідач здійснює свою діяльність не тільки в м. Донецьку і в м. Суми, а і уклав договір страхування з власником автомобіля - позивачем, який проживає в м. Недригайлів Сумської області, і там же знаходиться і застрахований автомобіль, тобто відповідач здійснює свою діяльність і надає послуги населенню по страхуванню і на території, підсудній Недригайлівському районному суду.

Отже, відкриття провадження у даній справі у вказаному суді відповідає і ч. 2 ст. 109 ЦПК України. Вимоги відповідача передати справу на розгляд до Ворошиловського районного суду м. Донецьк є безпідставними.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала місцевого суду відповідає вимогам процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судді не спростовують.

Суддя суду першої інстанції постановила ухвалу з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 -315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» відхилити.

Ухвалу судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 10 лютого 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий -

Судді -