Постанова № 38352236, 03.04.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2014 року Справа № 437/18050/13-а

Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Чуванову А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Потенціал-Луганськ» до виконавчого комітету Луганської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Луганська звернулось Приватне підприємство «Потенціал-Луганськ» (далі – ПП «Потенціал-Луганськ», позивач) до виконавчого комітету Луганської міської ради (далі – ЛМР, відповідач) із адміністративним позовом, в якому зазначило, що Приватне підприємство «Потенціал-Луганськ», ід. код 34525598, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.08.2006, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію. ПП «Потенціал-Луганськ» має право надавати послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується ліцензією виданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.08.2011, термін дії необмежений. ПП «Потенціал-Луганськ» перевезення пасажирів у м. Луганську здійснює вже тривалий час, неодноразово був визнаний переможцем у конкурсах з перевезення пасажирів, у штаті підприємства є достатня кількість працівників та водіїв для забезпечення належного перевезення пасажирів та в наявності є необхідні транспорті засоби для перевезення пасажирів. У червні 2013 року ПП «Потенціал-Луганськ» зверталося до відповідача із заявами про призначення тимчасовим перевізником на маршрути №107 (кількість автобусів на маршрут – 3), 110 А/Б (кількість автобусів на маршрут – 10), 117(кількість автобусів на маршрут – 6), 119 (кількість автобусів на маршрут – 3), 122 (кількість автобусів на маршрут – 1), 132 А/Б(кількість автобусів на маршрут – 6), 137 А/Б (кількість автобусів на маршрут – 1), 138 (кількість автобусів на маршрут – 2), 167(кількість автобусів на маршрут – 2), 183 (кількість автобусів на маршрут – 1) , але відповіді на зазначені заяви не надано. Крім того, позивач повторно звертався із даними заявами 19.12.2013, 11.12.2013, 13.11.2013, 05.06.2013, але відповіді до теперішнього часу не отримав, тому вважає, що відповідач проявляє бездіяльність з цього приводу по відношенню до ПП «Потенціал-Луганськ».

Крім того, зазначив, що постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 23.09.2013 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаскамбуд», ПП «Потенціал-Луганськ» до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Управління транспорту та зв’язку Луганської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.08.2011 №260 «Про покладення на управління транспорту та зв’язку Луганської міської ради функцій робочого органу для підготовки матеріалів для проведення конкурсу з визначення перевізника на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м. Луганська». Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 29.04.2013 №107/2 «Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м. Луганська. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 30.05.2013 №128/1 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради 29.04.2013 №107/2 м.Луганськ про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська». Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.07.2013 №193 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення перевізників на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська (протокол засідання конкурсного комітету від 25.07.2013 №2)». Зобов’язано виконавчий комітет Луганської міської ради розірвати укладені договори на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська з переможцем конкурсу Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганський міський автобусний парк», визначеного на підставі протоколу засідання конкурсного комітету від 25.07.2013 №2, який введено в дію рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.07.2013 №193, протягом 5 днів з дня набрання законної сили рішення суду. Постанова Ленінського районного суду м.Луганська від 23.09.2013, залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 12.11.2013 по справі №437/10363/13-а.

Таким чином, на думку позивача, виконавчий комітет Луганської міської ради по відношенню до ПП «Потенціал-Луганськ» проявляє бездіяльність щодо ненадання відповіді на вищевказані запити та не вирішує питання про призначення тимчасовим перевізником, оскільки на сьогоднішній день конкурс з перевезення пасажирів, який відбувся, було відмінено постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 23.09.2013, залишеної в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 12.11.2013 по справі №437/10363/13-а, а бездіяльність відповідача не відповідає завданням, покладеним на нього та є такою, що суперечить вимогам закону, порушує права та інтереси не тільки позивача, але і пасажирів, які можуть бути не забезпеченні належними послугами з перевезення. Також зазначає, що на сьогоднішній день діючими нормативно-правовими актами не передбачено заборони на укладення тимчасових договорів у разі закінчення строку дії договорів на перевезення пасажирів або скасування конкурсу, тому ПП «Потенціал-Луганськ» вважає, що на загальних підставах з підприємством може бути укладено тимчасові договори перевезення пасажирів, оскільки призначений відповідачем конкурс на перевезення пасажирів скасовано, на даний час строк діючих договорів з позивачем сплинув, виходячи із пріоритетності прав споживачів послуг, пасажирів, які мають право отримувати безперебійно послуги з їх перевезення вказаними маршрутами, тому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд зобов’язати виконавчий комітет Луганської міської ради відновити право ПП «Потенціал-Луганськ» здійснювати перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, на наступні маршрути: №107, №110 А, 110 Б, №117, №119, №122, №132 А, №132 Б, №137 А, №137 Б, №138, №167, №183; зобов’язати виконавчий комітет Луганської міської ради укласти тимчасові договори на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська з ПП «Потенціал-Луганськ», з терміном їх дії до моменту укладення договору на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська із переможцем конкурсу, за наступними маршрутами: №107 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме:№8-0399-М від 05.06.2008, №8-0773-М від 11.10.2008, №9-002-М від 25.03.2009, №ВР11-014-М від 24.03.2011, №ВР11-028-М від 01.04.2011, №ВР11-032-М від 01.04.2011; №110 А та 110 Б за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0614-М, №8-0616-М, №8-017-М, №8-0618-М від 31.07.2008, №80634-М від 07.08.2008, №8-0679-М. №8-0680-М, №8-0681-М від 28.08.2008, №8-0775-М від 09.10.2008; ВР 11-035-М, ВР11-036 від 01.04.2011, ВР12-027-М, ВР12-028-М, ВР12-029-М, ВР12-030-М, ВР12-031-М, ВР12-032-М, ВР12-033-М, ВР12-034-М від 23.05.2012; №8-0635-М від 07.08.2008, №117 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0387-М, №8-0388-М, №8-0390 від 28.05.2008, №8-0400-М, №8-0402-М, №8-0404-М від 05.06.2008, ВР11-024-М від 31.03.2011, ВР11-027-М, ВР11-030-М, ВР11-031-М, ВР11-039-М від 01.04.2011,; №119 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0410-М, №8-0620-М, №8-0621-М від 31.07.2008, ВР11-033-М, ВР11-034-М від 01.04.2011, ВР11-056-М від 07.04.2011; №122 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0267-М від 07.02.2008, ВР11-038-М від 01.04.2011; №132 А та №132 Б за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0268-М від 07.02.2008, №8-0622-М від 31.07.2008, №8-0623-М від 31.07.2008, №9-004-М від 25.03.2009, №9-005-М від 25.03.2009, №ВР11-114-М від 06.10.2011, №ВР11-115-М від 06.10.2011, №ВР11-120-М від 13.10.2011, №ВР11-121-М від 13.10.2011, №ВР11-122-М від 13.10.2011, №ВР11-142-М від 10.11.2011, №137 А та №137 Б за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0432-М від 05.06.2008, ВР12-070-М від 04.09.2012; №138 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №8-0628-М від 31.07.2008, №8-0629-М від 31.07.2008, №ВР12-037-М від 06.06.2012, №ВР12-038-М від 06.06.2012, №167 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме: №9-007-М від 24.02.2009, ВР11-057-М від 07.04.2011, ВР12-023-М від 24.04.2012; №183 за умовами аналогічними договорам на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, а саме:№8-0270-М від 07.02.2008, №ВР12-039-М від 06.06.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, послалася на те, що умови договору на перевезення пасажирів, на які посилається позивач у справі, не можуть бути використані відповідачем для укладання з підприємствами-перевізниками після внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.09.2011 за №280, яким затверджено нову форму договору на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Крім того, зазначила, що призначення тимчасового перевізника не відповідає вимогам діючого законодавства, тому просила у задоволенні збільшених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 1 КАС України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з нормою ч.4 ст.42 Конституції України, держава здійснює захист прав споживачів усіх видів послуг та здійснює контроль за якістю відповідних послуг.

Відносини щодо організації та надання пасажирам послуг з перевезення автомобільним транспортом регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ст.5 цього Закону, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту, крім іншого, спрямовані на створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції.

Відповідно до ст.7 вищевказаного Закону організація пасажирських перевезень покладається:

на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Згідно ст.42 цього Закону договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.43 вказаного Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Статтею 44 Закону, визначено, що договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що ПП «Потенціал-Луганськ», ід. код 34525598, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.08.2006, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Приватне підприємство «Потенціал-Луганськ» має право надавати послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується ліцензією №586396 виданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.08.2011,термін дії необмежений, що підтверджується листом Державної інспекції України на наземному транспорті від 06.03.2014 №1173/10/15-14.

Відповідно до статуту ПП «Потенціал-Луганськ» діяльність підприємства безпосередньо пов'язана з діяльністю з надання послуг з перевезення пасажирів .

Крім того, з ліцензії ПП «Потенціал-Луганськ» вбачається, що єдиним дозволеним видом робіт господарської діяльності є внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Судом встановлено, що між ПП «Потенціал-Луганськ» та виконавчим комітетом Луганської міської ради були укладені договори на перевезення пасажирів на постійному міському автобусному маршруті загального користування м.Луганська, як зі строком дії, так і тимчасові, а саме: маршрут №107, договори №8-0399-М від 05.06.2008, №8-0773-М від 11.10.2008, №9-002-М від 25.03.2009, №ВР11-014 –М від 24.03.2011, №ВР11-028-М від 01.04.2011, №ВР11-032-М від 01.04.2011; маршрут №110 А та 110 Б, договори №8-0614-М, №8-0616-М, №8-017-М, №8-0618-М від 31.07.2008, №80634-М від 07.08.2008, №8-0679-М. №8-0680-М, №8-0681-М від 28.08.2008, №8-0775-М від 09.10.2008; ВР 11-035-М, ВР11-036 від 01.04.2011, ВР12-027-М , ВР12-028-М, ВР12-029-М, ВР12-030-М, ВР12-031-М, ВР12-032-М, ВР12-033-М, ВР12-034-М від 23.05.2012; №8-0635-М від 07.08.2008; маршрут №117, договір №8-0387-М, №8-0388-М, №8-0390 від 28.05.2008, №8-0400-М, №8-0402-М, №8-0404-М від 05.06.2008, ВР11-024-М від 31.03.2011, ВР11-027-М, ВР11-030-М, ВР11-031-М, ВР11-039-М від 01.04.2011; маршрут №119, договір №8-0410-М, №8-0620-М, №8-0621-М від 31.07.2008, ВР11-033-М, ВР11-034-М від 01.04.2011, ВР11-056-М від 07.04.2011; маршрут №122, договір №8-0267-М від 07.02.2008, ВР11-038-М від 01.04.2011; маршрут №132 А та №132 Б договір №8-0268-М від 07.02.2008, №8-0622-М від 31.07.2008, №8-0623-М від 31.07.2008, №9-004-М від 25.03.2009, №9-005-М від 25.03.2009, №ВР11-114-М від 06.10.2011, №ВР11-115-М від 06.10.2011, №ВР11-120-М від 13.10.2011, №ВР11-121-М від 13.10.2011, №ВР11-122-М від 13.10.2011, №ВР11-142-М від 10.11.2011, маршрут №137 А та №137 Б , договір №8-0432-М від 05.06.2008, ВР12-070-М від 04.09.2012; маршрут №138, договір №8-0628-М від 31.07.2008, №8-0629-М від 31.07.2008, №ВР12-037-М від 06.06.2012, №ВР12-038-М від 06.06.2012, маршрут №167 договір №9-007-М від 24.02.2009, ВР11-057-М від 07.04.2011, ВР12-023-М від 24.04.2012; маршрут №183 договір №8-0270-М від 07.02.2008, №ВР12-039-М від 06.06.2012.

У червні 2013 року ПП «Потенціал-Луганськ» зверталося до відповідача із заявами про призначення тимчасовим перевізником на маршрути №107 (кількість автобусів на маршрут – 3), 110 А/Б (кількість автобусів на маршрут – 10), 117(кількість автобусів на маршрут – 6), 119 (кількість автобусів на маршрут – 3), 122 (кількість автобусів на маршрут – 1), 132 А/Б(кількість автобусів на маршрут – 6), 137 А/Б (кількість автобусів на маршрут – 1), 138 (кількість автобусів на маршрут – 2), 167(кількість автобусів на маршрут – 2), 183 (кількість автобусів на маршрут – 1) , але відповіді на зазначені заяви не надано. Крім того, позивач повторно звертався з такими заявами 19.12.2013, 11.12.2013, 13.11.2013, 05.06.2013, але відповіді до теперішнього часу не отримав.

Твердження представника відповідача про належний розгляд зазначених заяв, документально не підтверджено, тому, з урахуванням вимог КАС України, суд ставиться до них критично.

Також, судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 23.09.2013 було задоволено позов ТОВ «Донбаскамбуд», ПП «Потенціал-Луганськ» до Виконавчого комітету ЛМР, Управління транспорту та зв’язку ЛМР про визнання протиправними та скасування рішень суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити певні дії, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету ЛМР від 25.08.2011 №260 «Про покладення на управління транспорту та зв’язку Луганської міської ради функцій робочого органу для підготовки матеріалів для проведення конкурсу з визначення перевізника на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська», визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету ЛМР від 29.04.2013 №107/2 м.Луганськ про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету ЛМР від 30.05.2013 №128/1 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради 29.04.2013 №107/2 м.Луганськ про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська», визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.07.2013 №193 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення перевізників на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська (протокол засідання конкурсного комітету від 25.07.2013 №2)», зобов’язано виконавчий комітет ЛМР розірвати укладені договори на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська з переможцем конкурсу ТОВ «Луганський міський автобусний парк», визначеного на підставі протоколу засідання конкурсного комітету від 25.07.2013 №2, який введено в дію рішенням виконавчого комітету ЛМР від 26.07.2013 №193, протягом 5 днів з дня набрання законної сили рішення суду. Постанова Ленінського районного суду м.Луганська від 23.09.2013, залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 12.11.2013 по справі №437/10363/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 про відкриття касаційного провадження за касаційної скаргою ТОВ «Луганський міський автобусний парк» було відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 23.09.2013 по справі №437/10363/13-а, залишеної в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013.

Таким чином, суд вважає, що виконавчий комітет ЛМР по відношенню до ПП «Потенціал-Луганськ» проявляє бездіяльність щодо ненадання відповіді на заяви позивача та не вирішення питання про призначення перевізником, оскільки на день розгляду справи конкурс з перевезення пасажирів, який відбувся, було відмінено, а бездіяльність відповідача не відповідає завданням, покладеним на нього та є такою, що суперечить вимогам закону, порушує права та інтереси не тільки позивача, але і пасажирів, які можуть бути не забезпеченні належними послугами з перевезення.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав суд зазначає наступне.

Заявлені ПП «Потенціал-Луганськ» позовні вимоги про зобов’язання виконавчий комітет ЛМР відновити право позивача здійснювати перевезення та укласти відповідні договори на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганськ, з терміном дії до моменту укладення договору на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганськ із переможцем конкурсу залишаються судом без задоволення, оскільки права позивача порушено, саме не розглядом заяв відповідачем, на якого Законом України «Про автомобільний транспорт» покладено організація пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування, а відтак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає об'єкту порушеного права.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила ч.3 ст105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Для захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне у відповідності із ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог, зобов’язати виконавчий комітет ЛМР розглянути заяви ПП «Потенциал-Луганськ» від 19.12.2013, 11.12.2013, 13.11.2013, 05.06.2013 та вирішити питання щодо укладання договорів на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи, що позов ПП «Потенціал-Луганськ» задоволено частково, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 11,47 грн.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 03.04.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.04.2014, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Потенціал-Луганськ» до виконавчого комітету Луганської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов’язати виконавчий комітет ЛМР розглянути заяви ПП «Потенциал-Луганськ» від 19.12.2013, 11.12.2013, 13.11.2013, 05.06.2013 та вирішити питання щодо укладання договорів на перевезення пасажирів на постійних міських автобусних маршрутах загального користування м.Луганська.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Потенціал-Луганськ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 11 грн. 47 коп. (одинадцять грн. 47 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 квітня 2014 року.

Суддя Д.О. Яковлев