Постанова № 38351794, 16.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/487/34/13

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Щербина С.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2013 року по справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення та отримувала державну соціальну допомогу одинокої матері, однак після винесення вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2012 року склалася переплата державних коштів по виплаті державної допомоги одинокої матері за період з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року у розмірі 1687,80 грн.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради 1687,80 грн., перерахував на р/р 35418010000603 ОКПО 03194499 МФО 826013 ГУДКСУ в м. Миколаєві Миколаївської області.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень та до канцелярії Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за їх відсутності, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення та отримувала державну соціальну допомогу одинокої матері на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2012 року вона була засуджена до 5 років позбавлення волі з конфіскацією третьої частини майна, що належить їй на праві власності. Разом з тим з моменту винесення вироку ОСОБА_1 мали взяти під варту в залі засідання, проте під час розгляду справи ОСОБА_1 була відсутня. Надалі вона оскаржувала зазначений вирок, не перебуваючи в місцях позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 29.03.2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2012 року без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2013 року вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2012 року та ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 29.03.2012 року змінені, пом'якшено призначене покарання до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна.

Крім того, в матеріалах справи наявний вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.05.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 визнано винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень та призначено покарання шляхом часткового приєднання до призначеного невідбутого покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2013 року у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць з конфіскацією 1/2 частини майна, остаточно призначено до відбуття ОСОБА_3 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. Строк покарання відраховувати з 13.11.2012 року.

Таким чином фактично ОСОБА_1 була позбавлена волі лише 13.11.2012 року.

Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів у розмірі 1687,80 грн.

На думку позивача, оскільки ОСОБА_1 була засуджена згідно вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.01.2012 року до позбавлення волі, то відповідно до п. 36 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751 (далі - Порядок), склалася переплата державних коштів по виплаті державної допомоги одинокій матері за період з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року.

Згідно п. 36 Порядку виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі, зокрема, позбавлення волі отримувача допомоги за вироком суду. Якщо проаналізувати вищенаведений пункт, то виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі реального позбавлення волі отримувача допомоги, тобто коли особа вже знаходиться в місцях позбавлення волі і ізольована від суспільства і від дитини безпосередньо.

Як вбачається з вищезазначеного, фактично ОСОБА_1 була позбавлена волі лише 13.11.2012 року, а тому за період з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року переплати коштів не було, оскільки ОСОБА_1 знаходилася на волі, мешкала разом з дитиною, на яку саме і отримувала державну допомогу.

Зокрема, після того, як 22 червня 2012 року рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради опікуном дитини відповідачки - ОСОБА_2, призначено матір відповідачки - ОСОБА_4, то виплати державної допомоги одинокої матері ОСОБА_1 була припинена, що підтверджується копіями відповідних квитанцій, тому судова колегія вважає, що з червня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 зазначену допомогу не отримувала.

Таким чином, враховуючи, що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відмовити.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.