Ухвала суду № 38351793, 16.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6283/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскільки перевірка позивача проводилась на підставі постанови слідчого від 04.03.2013 р. щодо призначення позапланової перевірки за фактом знаходження у провадженні СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012170020000081 від 19.12.2012 р. то податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки повинні були прийматись протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Отже, представник позивача вказує на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем без отримання відповідного судового рішення за кримінальним провадженням №12012170020000081, що свідчить про порушення п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України. Відтак, відповідач призначенням та проведенням перевірки, а також прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вийшов за межі повноважень, порушуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 18.04.2013р. по 24.04.2013р. на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20,п.58.4 ст.58, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 15.04.2013 № 1062, відповідно до постанови від 04.03.2013 року слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області О.Д. Диби, у зв'язку отриманням вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі №1522/29086/12, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок правління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС Присяжнюком С.Б., проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс», код ЄДРПОУ 31185987 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Лантанбуд» код ЄДРПОУ 37224664 за 2011 рік (а.с.49-54).

За результатами перевірки був складений акт від 07.05.2013 року №2736/22-3/31185987 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31185987, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Лантанбуд», код ЄДРПОУ 37224664 за 2011 рік» (а.с.6-18).

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення №0000882230 від 22.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1811 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 453 грн. (а.с.19) та №0000872230 від 22.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2083 грн. (а.с.20).

15.07.2013 року відповідачем на підставі акту перевірки та рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 08.07.2013 р. за №219/10/15-32-10-02-07 прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0000132260 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними санкціями на 453 грн. (а.с.44).

Перевірка позивача відбулась на підставі постанови слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області О.Д. Диби від 04.03.2013 року про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Раф-Плюс» по взаємовідносинам з ТОВ «Лантанбуд».

Згідно постанови слідчого, у провадженні СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12012170020000081 від 19.12.2012 року щодо невстановлених слідством осіб, у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України щодо реєстрації підприємства ТОВ «Лантанбуд» та його господарської діяльності з метою використання у злочинних схемах з мінімізації податкових зобов'язань реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності, а також для переведення безготівкових грошових коштів у готівку. В ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що ТОВ «Лантанбуд» в 2011 році мало взаємовідносини з ТОВ «Раф-Плюс».

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.

Згідно п.2 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відтак, використання відповідачем під час проведення перевірки вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі №1522/29086/12 є правомірним.

Актом перевірки зафіксовано, що договори та контракти між ТОВ «Раф-Плюс» та ТОВ Лантанбуд" не укладались. Згідно отриманих у ході перевірки регістрів бухгалтерського обліку, та згідно пояснень посадової особи ТОВ «Раф-Плюс», вартість товарів, відображених у документах первинного бухгалтерського обліку як отриманих від підприємства ТОВ "Лантанбуд", віднесено до складу витрат у бухгалтерському обліку, та до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у податковому обліку за відповідний період податкової звітності. Також, посадовою особою надано пояснення, що суму податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою від ТОВ «Лантанбуд» було включено до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідному податковому періоді, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

В ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що ТОВ «Лантанбуд» в 2011 році мало взаємовідносини з ТОВ «Раф-Плюс».

Згідно вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013 року по справі 1522/29086/12, посадову особу ТОВ «Лантанбуд» ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.І ст.205 КК України та призначено карання у вигляді штрафу у розмірі 300,0 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2, ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у пальному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь іншої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та рахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що фактичне здійснення підприємством ТОВ «Лантабуд», контрагентом позивача, господарської діяльності у розумінні статті 3 Господарського кодексу України не можливе, що у свою чергу не підтверджує відповідність вимогам та обмеженням встановлених державою для господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В матеріалах справи відсутні докази та документи, які б свідчили про реальність господарських операцій між ТОВ "РАФ-ПЛЮС" та ТОВ «Лантанбуд», а відсутні договори, накладні, товарно-транспортні накладні, докази руху коштів по підприємству та оприбуткування цього товару та використання його у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.