Рішення № 38349641, 14.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 р. Справа № 914/1056/14

За позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Львів

до відповідача: Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, смт.Щирець, Львівська область

про стягнення 63 087,35 грн.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Блажевський П.І., представник (довіреність від 08.08.2013р.);

від відповідача: Доскіч І.В., представник (довіреність від 08.10.2013 р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Львів до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, смт.Щирець, Львівська область про стягнення 63 087,35 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.03.2014р. призначив розгляд справи на 14.04.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги повністю.

З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання робіт, на підставі якого позивачем було виконано роботи з поточного ремонту вулиці Адермаха в смт.Щирець, однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати робіт не виконав, внаслідок чого на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 57 226 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 57 226 грн. 00 коп., а також інфляційні втрати в сумі 629 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 1 382 грн. 83 коп. та пеню в сумі 3 849 грн. 04 коп.

Представник відповідача подав письмові пояснення (вх.№16220/14 від 14.04.2014 р.), в судовому засіданні зазначив, що причиною невиконання зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт є відсутність коштів у місцевому бюджеті відповідача, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.05.2013 р. між Щирецькою селищною радою (замовник (генпідрядник), відповідач) та Філією «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (підрядник (субпідрядник), позивач) укладено договір №23 про виконання робіт, відповідно до п.1.1 якого, замовник (генпідрядник) доручає, а підрядник (субпідрядник) зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту вул.Адермаха в смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області (роботи), а замовник (генпідрядник) зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.

Пунктом 3.1. передбачено, що ціна цього договору становить 57 226 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 9 538 грн. 00 коп., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості робіт.

Вказана вартість робіт підтверджується також погодженим сторонами розрахунком договірної ціни, наявним в матеріалах справи.

Як зазначено в п.4.1 договору, розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються щомісяця шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника (субпідрядника) протягом 3-х днів після одержання від підрядника (субпідрядника) акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).

За умовами п.4.4. договору, датою передачі робіт від підрядника (субпідрядника) замовнику (генпідряднику) вважається дата підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ № 3).

Акти виконаних робіт готує підрядник (субпідрядник) і разом з представником замовника (генпідрядника) звіряє акти з фактично виконаними обсягами робіт протягом 3 днів з моменту підготовки акту (п.4.6. договору).

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. форми КБ-2в від 31.07.2012р., підписаного повноважними представниками сторін, вартість виконаних робіт за договором складає 57 226 грн. 00 коп.

Пунктом 6.1.1. договору сторони передбачили обов'язок замовника (генпідрядника) своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ- 2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ № 3).

Незважаючи на факт належного здійснення позивачем своїх обов'язків за договором, відповідач вартість виконаних відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. форми КБ-2в робіт не оплатив.

Актом звірки взаєморозрахунків сторони погодили, що станом на 01.01.2014 р. заборгованість Щирецької селищної ради перед ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК "Автомобільні дороги України» становила 57 226 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 7.2.2 договору, замовник (генпідрядник) за порушення строків перерахування коштів зобов'язаний сплатити підряднику (субпідряднику) неустойку у розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 0,1% від простроченої суми. Строк нарахування неустойки складає за весь період порушення та може бути більшим за строк, ніж 6 місяців (ст. 232 ГК України).

У зв'язку з наявністю у відповідача непогашеної заборгованості, позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 04.06.2013 р. по 03.12.2013 р. в сумі 3 849 грн. 04 коп.

За несвоєчасну сплату грошових сум за договором, керуючись ст. 625 ЦК України, позивач також нарахував відповідачу 3% річних за період з 04.06.2013р. по 24.03.2014 р. на суму 1 382грн. 83коп. та інфляційні втрати за період з червня 2013 р. по лютий 2014 р. включно у розмірі 629 грн. 48коп.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч.1 ст.626 ЦК України)

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 1 ст.882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісяця протягом 3-х днів після одержання від підрядника (субпідрядника) акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. форми КБ-2в від 31.05.2013р. на суму 57 226 грн. 00 коп. було підписано повноважними представниками сторін без зауважень, відтак, суд вважає вказаний акт достатнім доказом здійснення позивачем свого обов'язку за договором, а саме виконання ним робіт на суму 57 226 грн. 00коп., що були належним чином прийняті відповідачем.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищенаведені норми законодавства та договору, у зв'язку з відсутністю доказів повної чи часткової сплати заборгованості відповідачем, прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 57 226 грн. 00коп. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу приписів ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.2 договору передбачено, що замовник (генпідрядник) за порушення строків перерахування коштів зобов'язаний сплатити підряднику (субпідряднику) неустойку у розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 0,1% від простроченої суми. Строк нарахування неустойки складає за весь період порушення та може бути більшим за строк, ніж 6 місяців (ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, положеннями даного Закону передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені за період з 04.06.2013 р. по 03.12.2013 р., проведеного позивачем, такий здійснено з врахуванням вимог законодавства щодо розміру пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивач не скористався своїм правом нарахування неустойки за весь період порушення, який є більшим, ніж шість місяців (п. 7.2.2 договору), до задоволення підлягає пеня за період з 04.06.2013 р. по 03.12.2013 р. в сумі 3849грн. 04 коп., тобто, в межах заявлених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно проведеного судом розрахунку, розмір 3% річних та інфляційних втрат, що належить стягнути з відповідача, відповідає розміру заявлених позивачем до стягнення та становить 1 382 грн. 83 коп. та 629 грн. 48 коп. відповідно.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 57226грн. 00 коп. основного боргу, 3 849 грн. 04 коп. пені, 1 382 грн. 83 коп. 3% річних та 629 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 31.03.2014 р. на підставі ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору відстрочено до прийняття рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір.

Згідно з п.3.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Внаслідок цього, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача в дохід державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629, 837, 875, 879, 882 ЦК України, ст. 174, 193, 216, 229, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, пл.Ринок, 8 (ідентифікаційний код 04372193) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів, вул.Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 31978981) 57 226 грн. 00коп. основного боргу, 3 849 грн. 04 коп. пені, 1 382 грн. 83 коп. 3% річних та 629 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, пл.Ринок, 8 (ідентифікаційний код 04372193) в дохід державного бюджету 1827грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

У судовому засіданні 14.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 22.04.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.