Постанова № 3834624, 14.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 травня 2009 року                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Василенка Я.М.

                                                        Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                             Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Укрінпро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

     В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року позов задоволено частково, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій  від 20.11.2007 р. № 0004722220/0 в частині 59282,92 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального  права, що призвело до неправильного вирішення справи.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Ч.1 ст.203 КАС України  передбачено, що  постанова  або ухвала суду першої інстанції  скасовується  в апеляційному порядку і позовна  заява залишається  без розгляду або провадження  у справі  закривається з підстав, встановлених відповідно  статтями 155 і 157  цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так,  судом  першої інстанції встановлено, що підставою для нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо – економічної діяльності  були матеріали перевірки, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт перевірки від 08.11.07 р. № 373/22-216/32389148).

На підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2007 р. № 0004722220/0 на загальну суму 60 843,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що  ЗАТ «Укрінпро» уклало зовнішньоекономічний контракт з компанією «DeLavalaExportServiceAB» (Швеція) на експорт товарів №1 від 10.01.2002р. та № 005/03Е від 01.05.2003 р. Відповідно до умов Контракту 22.05.2007 р. платіжним дорученням № 4 позивач здійснив перерахування коштів у розмірі 76 413,60 євро в рахунок оплати товару.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції виходив з того, що відмітка «Під митним контролем» Яготинської митниці на СМК № 07/6/12512 від 21 серпня 2007 року вказує на те, що обладнання за Контрактом надійшло на митну територію України і митний контроль почався 21 серпня 2007 року, тобто обладнання було поставлене нерезидентом з перевищенням меж 90 календарних днів, встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на 1 день.

Товар за Контрактом, фактично переміщений через митний кордон України 21 серпня 2007 року, підтвердженням чого є відмітка Яготинської митниці "Під митним контролем" в належно оформленому СМК № 07/6/12512.

21 серпня 2007 року - дата фактичного перетину обладнанням митного кордону України, є датою імпорту товару.

До даного висновку суд 1-ої інстанції прийшов на підставі наступного.

Статтею 1 Закону України №185/94 передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного   терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із ст. 2 вищезазначеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, перебіг 90 - денного строку починається з моменту здійснення платежу, а саме з 22.05.2007 р.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України.

Зокрема, ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною 23 ст. 1 Митного кодексу України "переміщення товарів через митний кордон України" визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України. Таким чином, момент перетину товаром державного кордону є моментом ввезення товару на митну територію України.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "пропуск товарів через митний кордон України", яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (ч.35 ст.1 Митного кодексу України).

Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до ст.4 вищевказаного Закону №185/94, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставлено!" продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що нарахування пені за 1 день за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у розмірі 1560,08 грн. до ЗАТ «Укрінпро» відповідає вимогам діючого законодавства.

У частині відмови судом 1-ої інстанції у задоволенні позовних вимог щодовизнання неправомірними висновків акту № 373/22-216/32389148 від 08.11.2007 року про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Укрінпро» Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на   спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

До таких актів можна віднести зокрема акти Державної податкової адміністрації України. Право видання таких актів передбачено пунктом 2 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХП (далі - Закон №509), відповідно до якого до функцій Державної податкової адміністрації України віднесено видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

До функцій державних податкових інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, встановлених статтею 10 Закону №509 видання нормативно-правових актів не відноситься.

Зокрема, до функцій таких інспекцій відносяться:

-здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

- забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум  фінансових санкцій, передбачених цим  Законом та іншими  законодавчими актами України  за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; - проведення перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових, позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Державною податковою адміністрацією України. Відповідно до п.1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне податкове законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання.

Тобто, акт податкового органу, складений за результатами проведеної перевірки, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Суд 1-ої інстанції обґрунтовано послався на п.1 ч.1 ст. 17 КАС України та зазначив, що акт перевірки  Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва не має обов’язкового характеру, однак при цьому відмовив у задоволенні позову, хоча відповідно до п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій  від 20.11.2007 р. № 0004722220/0 в частині 59282,92 грн. ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування в цій частині не вбачається.

 В частині відмови судом 1-ої інстанції в задоволенні позовних вимог щодоскасування акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 08.11.07 року № 373/22-216/32389148 «Про результати виїзної позапланової перевірки закритого акціонерного товариства «Укрінпро» ( код за ЄДРПОУ 32389148) з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно інформації АБ «Кліринговий Дім» від 23 серпня 2007 року № 3/1838 по Контракту № 12-04-07-UMK від 18 травня 2007 року» постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, так як справу в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою _ позов _

Не погоджуючись із зазначеною постановою, _ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову

та прийняти нову постанову, якою

у задоволенні позову відмовити

мотивуючи свої вимоги тим, що судом

що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи,

не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими,

висновки суду не відповідають обставинам справи,

порушено норми матеріального та процесуального права.

судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи

Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення

1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Представник позивачаподав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову _ – без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про (порушення, застосування)..... судом першої інстанції…………., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов (відмовляючи у задоволенні позову) виходив з того, що

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про , що

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що

За таких обставин висновки суду.... є правильними

З матеріалів справи вбачається, що

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення відповідачем спірного рішення про застосування фінансових санкцій від _р. № _ на підставі Акту перевірки від _р. № _, складеного _

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду першої інстанції, зроблених  відповідно до ст.ст.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачі як суб’єкти владних повноважень не довели правомірності прийнятих ними рішень.

Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова _ ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв’язку з чим  підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 198,  203, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову  Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року скасувати в частині відмови в скасуванні акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 08.11.07 року № 373/22-216/32389148 «Про результати виїзної позапланової перевірки закритого акціонерного товариства «Укрінпро» ( код за ЄДРПОУ 32389148) з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно інформації АБ «Кліринговий Дім» від 23 серпня 2007 року № 3/1838 по Контракту № 12-04-07-UMK від 18 травня 2007 року» та в цій частині провадження в справі закрити.

В інший частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                 

судді:                                                 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

14 травня 2009 року                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Василенка Я.М.

                                                        Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                             Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Укрінпро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

  Керуючись ст.ст. 157,160, 198, 203, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову  Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2008 року скасувати в частині відмови в скасуванні акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 08.11.07 року № 373/22-216/32389148 «Про результати виїзної позапланової перевірки закритого акціонерного товариства «Укрінпро» ( код за ЄДРПОУ 32389148) з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно інформації АБ «Кліринговий Дім» від 23 серпня 2007 року № 3/1838 по Контракту № 12-04-07-UMK від 18 травня 2007 року» та в цій частині провадження в справі закрити.

В інший частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

 Головуючий суддя:                                                

судді: